У вересні обсяг боргу залишився сталим

У вересні, значну частину допомоги Україна отримала у вигляді грантів, які становили 72.5 млрд грн.

Водночас обсяг державного та гарантованого боргу України збільшився всього на 0,07% до 3 587,38 млрд грн ($98,10 млрд у валютному еквіваленті). Так, з одного боку НБУ здійснив емісію на 30 млрд грн. Уряд отримав кредит від ЄІБ 15 вересня у розмірі €500 млн в рамках ІІ пакету Екстрених заходів солідарності на ремонт пошкодженої транспортної інфраструктури та підтримку «Укравтодору» та «Укрзалізниці». З іншого у в вересні зовнішній державний та гарантований борг перед МВФ скоротився на $549 млн.

Проте, допомога уряду України продовжує зростати. Ні в кого не виникає сумнівів, що ця допомога потрібна. Наразі доходи зрівнялися із дефіцитом, а в деякі місяці навіть нижчі. Прогнозований дефіцит наступного року сягає 20% ВВП. В результаті, обсяг боргу стрімко зростає і очікується, що до кінця 2023 року тільки державний борг (без урахування гарантованого боргу) перевищить 6423 млрд грн або 102% прогнозованого ВВП, збільшившись за 2 роки майже в 3 рази.

Наскільки страшна ця статистика, і чи взагалі високий рівень боргу – це погано? Україна не одна з рівнем боргу, що перевищує ВВП. Країною з найбільшим рівнем державного боргу є Японія з відповідним показником у 234,18% відносно ВВП на кінець 2020 року. Після краху ринку цінних паперів уряд врятував банки та страхові компанії та надав їм пільгові кредити під низькі відсотки. З часом банки було націоналізовано, уряд вжив інші заходи фіскального стимулювання, з метою перезавантаження економіки. В результаті борг в країні з населенням трохи більше за 127 тисяч сягнув 9 трильйонів доларів.

Позиція Японії стала дуже вразливою до ризиків. Серед інвесторів все менше охочих вкладатися в облігації країни з рекордним співвідношенням боргу відносно ВВП, скорочується рейтинг. Це означає, що вартість обслуговування боргу зростає і значна частина бюджетних ресурсів щороку йде на погашення та обслуговування боргу. Саме тих ресурсів, які можна було б направити на підтримку малозабезпечених, освіту, збільшення зарплат державному сектору чи необхідні реформи.

Через несприятливі події (включаючи Ковід, землетрус, зростання цін на енергоносії та сировину) ситуація в Японії погіршується – рівень боргу та бюджетний дефіцит б’ють рекорди. Видатки на обслуговування та погашення загрожують стати непосильно високими. Водночас уряд дуже обмежений у можливостях скоротити видатки та дефіцит через старіння населення яке потребує все більше пенсій та соціальних виплат.

Для Японії ризик дефолту оцінюється як невеликий через значні «подушки безпеки». Значні резерви дозволяють будь-коли девальвувати національну валюту. Однак уряд Японії наразі перед непростим вибором. Так, передчасна відмова від фіскальної підтримки може мати негативний вплив на економічне відновлення, а з іншого великі фіскальні дисбаланси вказують на необхідність бюджетної консолідації задля стабілізації боргу та збільшення бюджетного простору зважаючи на демографічне навантаження, що зростає.

Тож високий рівень заборгованості несе високі ризики. І звичайно ж для зменшення негативного впливу необхідна підготовка заздалегідь. Це і резерви і можливість вивільнити бюджетний ресурс і посилення довіри до уряду і здатність економіки до зростання.

✍️Проект фінансується Solidarity Fund PL in Ukraine в рамках польської співпраці з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає виключно погляди автора і не може бути ототожнена з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.