Що відбувається з місцевими бюджетами?

14 вересня 2023 року Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему «Що відбувається з місцевими бюджетами?».

У ній взяли участь економіст CASE Україна Василь Поворозник; в.о. мера Чернігова Олександр Ломако; модератор – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Публікуємо ключові тези доповідей спікерів (відео дискусії).

• Дмитро Боярчук

Тема місцевих бюджетів та фінансів громад привертає багато уваги. У громадськості обговорюється питання щодо ПДФО – стягнення із забезпечення військовослужбовців потрібно передати до Збройних Сил в контексті додаткових доходів місцевих громад.

• Василь Поворозник

Який стан справ місцевих бюджетів сьогодні, з якими викликами стикнулися місцеві бюджети у 2022-2023 роках?

На початку війни було чимало руйнувань, окупована значна частина території України. Це не могло не вплинути на бюджетну складову. Кожна четверта громада, що знаходилась в зоні вторгнення Росії зібрала щонайменше на 50% менше доходів від довоєнних планів. Тобто ОТГ, які знаходились безпосередньо поза зоною військових дій у 2022 році у 2/3 громад було відзначене падіння доходів. У 2023 році ситуація дещо вирівнялась.

Виклики, з якими зустрічаються громади є нерівномірними, присутня територіальна диференціація проблем. В деяких громадах це значне скорочення надходжень і неможливість фінансування видатків. Водночас деякі громади в яких доходи в рази перекривають їхні видатки, таких не багато, але вони є.

Громади, які деокуповані або зазнали й зазнають втрат через бомбардування, обстріли, руйнування стикаються з:

• відновлення пошкодженої інфраструктури
• фінансування розмінування
• фінансування видатків на оборону

Проблеми громад, які знаходяться далі від безпосередніх бойових дій:

• фінансування видатків на ВПО
• фінансування видатків на релокацію бізнесу
• скорочення традиційних надходжень для більшості громад і одночасне зростання доходів від ПДФО в раді громад через військові частини та навчальні центри

Виклики, що стосуються всіх громад:

• фінансування поточних видатків (освіта, медицина)
• фінансування капітальних витрат
• фінансування проектів розвитку

У 2023 році 745 млрд гривень – це військові видатки, що складають 53% всього державного бюджету. При цьому близько 50% військових видатків – це грошове утримання військових.

Відповідно військові сплачують податки у вигляді ПДФО в тих громадах, де знаходяться їхні військові частини. Якщо у 2021 році військове ПДФО зросло з 8 млрд гривень до 13 млрд гривень, то в 2022 році спостерігаємо величезний стрибок – 86 млрд.

ПДФО звалилося на деякі громади і це були незаплановані в довгостроковій перспективі кошти. Виникла думка, що ці кошти потрібно повертати в державний бюджет. В результаті було зареєстровано два урядових законопроекти, які передбачають уже в цьому році з 1 жовтня переспрямувати кошти від ПДФО військовослужбовців до спеціального фонду Державного бюджету (зараз зараховуються 64% до бюджетів місцевих органів самоврядування та 15% до обласних бюджетів).

До чого це призведе? За різними оцінками місцеві бюджети недоотримують близько 20 млрд гривень вже в цьому році. Втрати на 2024 рік оцінюють в 100 млрд гривень.

Глобально громадам не вистачає коштів, традиційні податкові надходження скоротились, тому представники органів місцевого самоврядування критикують даний підхід.

Альтернативними варіантами маже бути:

• пріоритизація видатків або обмеження напрямків закупівель
• введення лімітів для витрат на оборону
• купівля військових облігацій

Виникає питання навіть в дотриманні бюджетних процедур тому, що це порушення Бюджетного кодексу. Незадоволення викликане не лише в громадах, які знаходяться в прифронтових зонах, але і в західному регіоні. Зараз кінець бюджетного року і громади не будуть мати змоги якимось чином переформатувати і переспрямувати видатки надходження.  Тобто, це буде аврал і виникає питання в ефективності. Очевидно,  що з державного бюджету будуть фінансуватись ті видатки, які тепер по факту фінансуються з місцевих бюджетів, але все-таки є відчуття, що місцеві бюджети роблять це більш ефективно і швидше.

• Олександр Ломако

Переконаний, що всі прикордонні громади, які знаходяться ближче до лінії зіткнення – Чернігів, Суми, Харків, Запоріжжя, Миколаїв, для них це рішення буде смерть місцевого самоврядування.

У Чернігові надходження від військового ПДФО близько 1,5 млрд гривень. Місто Чернігів одне з міст, яке найбільше постраждало на першому етапі війни. За оцінкою Київської школи економіки зазнали руйнування на 4,2 млрд гривень. Бюджет міста в цьому році затверджений без освітньої субвенції – 2,65 млрд гривень, з них бюджет розвитку 1 млрд гривень. За два роки Чернігів на відновлення від руйнувань своїх коштів витратило 970 млн гривень. Основні статті:

• на підтримку ЗСУ за різними програмами купили військових облігацій на 50 млн гривень;
• за свої кошти громади проводили облаштування лінії оборони міста – 120 млн гривень;
• пряма підтримка ЗСУ – 20 млн гривень, з них 15 млн гривень на дрони;
• для побудови житла внутрішньопереміщених осіб – 76 млн гривень;
• на укриття бомбосховищ 218 млн гривень.

Це приблизно рівнозначно надходженню від військового ПДФО. Якщо забрати у нас кошти, то ми не зможемо допомагати військовим, а військові дуже часто звертаються з оперативними запитами, які вони не можуть вирішити через свої процедури.

Ми не зможемо відбудовувати місто. Заклади освіти пошкоджено на 80%, дві школи зруйновані повністю. Руйнування Чернігівської ТЕЦ становлять 800 млн гривень. Потреб з відновлення, комунікацій, мереж, транспорту, закладів освіти, соціальної сфери у нас на мільярди.

Якщо держава вже вирішила приймати це рішення, воно має бути диференційованим. Деокуповуваним прикордонним громадам, які знаходяться в зоні бойових дій мають дозволити їм ці кошти витрачати на відновлення і підтримку ЗСУ. Щодо інших громад, потрібно дивитися на їхні бюджети та втрати.

Це можна врегулювати в більш справедливий спосіб, аніж пограбування місцевого самоврядування.