Соціальні бонуси: як профінансувати соціальні послуги без підвищення бюджетних витрат

Останнім часом питання скорочення бюджетних видатків викликає все більш загострену дискусію в аналітичних колах та суспільстві в цілому. З одного боку, в бюджеті об´єктивно не вистачає грошей. З іншого боку, скорочення витрат на освіту, медицину та інфраструктуру є небажаним з точки зору якості життя та гармонійного суспільного ладу. Як вийти з цього глухого кута?

Одне з рішень, яке набирає все більшої популярності у світі, – це соціальні бонуси. Вони дозволяють створити додатковий ресурс для фінансування соціальних послуг.

Декілька цікавих прикладів негрошових рішень для різних соціальних проблем можна подивитися тут. Один із них – це «бонуси за сміття», які ввів мер міста Курітіба в Бразилії. У місті була проблема з фавелами (нетрями), в яких було неможливо прибрати сміття, бо прибиральні машини не могли там проїхати. Він придумав давати мешканцям фавел жетони за розсортоване сміття, яке вони повинні були приносити в спеціальні контейнери. Ці жетони вони могли використати для проїзду в міському транспорті. В результаті цього та інших іновативних рішень, Курітіба вже багато років є найекологічнішим містом у світі.

Дуже поширеною системою соціальних бонусів є «часові кредити» (time credits). Кожен може попрацювати на якийсь соціальний проект та отримати кредити, еквівалентні витраченому на роботу часу. За одну годину праці, тобто один часовий кредит, можна придбати годину послуг, що надаються в цій системі, або послуги партнерських організацій. Як приклад такої системи, можна подивитися систему Spice у Великобританії тут.

Вона була заснована близько 10 років тому в Уельсі, але зараз розповсюдилась багатьма містами Великобританії. Spice – мережа партнерських організацій, які одна одній зараховують години праці. Заробити кредити можна, наприклад, допомагаючи в організації соціальних заходів, пішохідних маршрутів, заходів для дітей, прибиранням парків тощо. Витратити кредити можна на участь у соціальних заходах, на відвідування спортивних комплексів, концертів та інших культурних заходів тощо. У системі в якості партнерів бере участь багато культурних закладів, у тому числі концертний холл «Барбікан», декілька відомих музеїв Лондона. Кредити можна передавати іншим, і часто молодь передає свої кредити літнім родичам або іншим людям. Координатори Spice випускають каталог можливостей для заробляння ти витрачання кредитів (тут каталог для Лондона).

Такі чи аналогічні механізми взаємної компенсації могли б допомогти вирішити ряд проблем в Україні, а також надати поштовх соціальній взаємодії. Що дає система соціальних бонусів:

• По-перше, вона фінансує послуги, на які не вистачає коштів у місцевому бюджеті. Отже, це економія бюджетних коштів.
• По-друге, як правило, ці послуги мають велику соціальну користь: вони надають допомогу незахищеним верствам суспільства та покращують якість життя громади в цілому. Оскільки бюджетних коштів мало, то вони б не надавалися. Але система соціальних бонусів відкриває нові можливості.
• По-третє, ця система допомагає задіяти безробітних, і не тільки дає їм можливість заробити, але й покращує їхній соціальний статус та психологічний стан, оскільки вони виконують соціально корисні роботи.
• По-четверте, соціально спрямований характер послуг допомагає налагодити людські стосунки та згуртувати громаду. Люди більше спілкуються між собою, допомагають одне одному, бо основна спрямованість цих послуг – це допомога іншим чи громаді в цілому.

Отже, як бачимо, ефект від соціальних бонусів набагато більший, ніж економія бюджетних коштів. Взагалі ця система може стати складовою процесу децентралізації влади, оскільки її основною рисою є децентралізація процесу прийняття рішень про характер та обсяг соціальних бонусів, а також правила їх обміну. Все це вирішує громада, громадські організації та/або місцева влада. Є навіть і такі системи, де «випуск» бонусу здійснюють самі учасники: якщо я бачу якусь потребу та можу надати відповідну послугу, то я це роблю, а отримувачі послуги виписують мені бонуси (це можна робити навіть в електронному вигляді). В результаті, в мене збільшується кількість зароблених бонусів, які я можу витратити, а у моїх контрагентів кількість бонусів зменшується. Чим це відрізняється від звичайної транзакції «послуга –гроші»? Різниця очевидна. Для оплати послуг грошима ці гроші потрібно звідкись узяти. А для транзакції з бонусами – грошей не потрібно.

Іншими словами, є багато альтернатив, які треба вивчати, щоб розробити програми, адаптовані для потреб власного суспільства. Як кажуть, криза – це гарний шанс стати краще. Ми запрошуємо всіх читачів до обговорення. Сподіваємося, що досвід соціальних бонусів допоможе віднайти цікаві іновативні соціальні та економічні рішення для України.