Чи встигають школи розв’язати питання з бомбосховищами?

Наразі укриттями обладнана лише кожна четверта школа в Україні. Проте в Києві готовність шкіл значно краща.

Школи зможуть у вересні відкрити двері своїм учням лише за умови наявності бомбосховища. Реальна кількість бомбосховищ в школах була державі невідома. Власне як і рівень їх підготовки до експлуатації – частина з них або просто закинуті, або використовуються не за призначенням. Відтак служби ДСНС з початку літа активно проводять аудит шкільних бомбосховищ. На початок проведення аудиту за словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова лише 8% шкіл мали укриття.

Не дивно, що перспектива відправити своїх дітей до шкіл непокоїть батьків. Відтак на сайті Президента була розміщена петиція щодо заборони очного навчання у всіх закладах освіти до закінчення воєнного стану і військових дій. Авторка петиції вказала основні причини занепокоєння – руйнування значної кількості шкіл, велика тривалість деяких повітряних тривог, виїзд значної частини населення за кордон, а також відсутність укриттів і шляхів евакуації у багатьох навчальних закладах. Власне останню причину занепокоєння впродовж 2-х останніх місяців влада намагається усунути. Петиція набрала необхідну кількість підписів та була розглянута Президентом. Розглядаючи петицію, Зеленський прийняв «Соломонове рішення» і зазначив, що організація освітнього процесу залежатиме від безпекової ситуації в кожній окремій громаді. Нагадаємо, що наприкінці червня Кабмін рекомендував школам почати навчання з 1 вересня в очному режимі.

Наразі важко уявити, як на практиці будуть відбуватись офлайнові заняття в школах. За умови дотримання ряду рекомендацій, школи можуть переобладнати підвальні приміщення в укриття, щоб виконати плани з підготовки до нового навчального року. Проблема в тому, що у нас немає нормативного визначення бомбосховища.

Однак існує перелік того, чим укриття в школі має бути забезпечене:
• системою енергоживлення;
• системою опалення;
• штучним освітленням;
• водопроводом і каналізацією (зокрема біотуалетами)
• вентиляцією та засобами пожежогасіння
• місцями для сидіння чи лежання;
• запасом води та їжі, медикаментів.

Наразі аудит шкіл триває, проте є вже перші результати. За даними ДСНС станом на другу половину липня до початку очного навчання готові лише 23% освітніх заклади. При цьому лише 11% закладів освіти мають власні захисні споруди цивільного захисту.

Очне навчання у вересні може виявитись неактуальним не тільки для південних, східних та деяких північних регіонів, але й для значної кількості шкіл в регіонах, де не ведуться військові дії. Втім, окремі регіони демонструють кращу готовність. Зокрема, за словами заступник голови КМДА Валентина Мондрієвського в Києві 75% шкіл готові до початку навчального року.

На Львівщині, де немає активних бойових дій, ситуація корелюється з загальноукраїнською – за даними Львівської ОВА станом на 20 липня готовність об’єктів та будівель закладів освіти Львівської області до нового навчального року становить 26%. Навряд чи до кінця літа ми побачимо кардинальну зміну ситуації.

А поки що чимало шкіл продовжує займатись організацією укриттів, по можливості залучаючись підтримкою батьків. Адже отримання додаткового державного фінансування на такі завдання в сучасних умовах є малоймовірним (хоча окремі громади активно залучаються до цього).

Проте, наскільки безпечним може бути підвальне приміщення для захисту школярів у випадку ракетної атаки — питання риторичне.

Також чимало шкіл працювало у дві зміни. Якщо повітряна тривога припаде на вечірній час, і затягнеться на декілька годин, то виникає питання – як потім учням добратись додому. При цьому адміністрація школи не має права відпускати дітей додому чи батькам, які їх очікують під школою.

Ще одне питання – місткість бомбосховищ. Тобто номінально бомбосховище може існувати, але кількість учнів та персоналу може перевищувати його. В такому випадку адміністрація школи повинна організовувати навчальний процес у змішаному форматі. Це означає, що у певні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Або ж школа має ввести позмінне навчання.

❗️ Ця публікація стала можливою завдяки польському фонду з міжнародної солідарності “Fundacja Solidarności Międzynarodowej” (FSM) та програмі Міністерство зовнішніх справ Польщі “Polska pomoc”. The publication is funded by Solidarity Fund PL.