А чому б не дефолт?

Наразі в Україні є низка прихильників дефолту

Допомога уряду України зростає. Ні в кого не виникає сумнівів, що ця допомога потрібна. Наразі доходи зрівнялися і в деякі місяці навіть нижчі за дефіцит. В результаті, обсяг боргу стрімко зростає і очікується, що до кінця 2023 року перевищить 6406 млрд грн або 106% прогнозованого ВВП.

Наразі в Україні є низка прихильників дефолту, зокрема, Юлія Володимирівна: “Треба зупинити будь-які виплати цих боргів, попередньо домовившись із кредиторами”. Так, дефолт може передбачати списання боргів і таким чином вивільнення ресурсів на зменшення в тому числі соціальних шоків та фінансування потреб оборони.

З іншого боку недоліків напевно таки більше… Якби ж не було ніяких втрат пов’язаних із дефолтом для країни, що позичає, то вона б завжди хотіла б оголошувати дефолт. Але є тоді позичальники ніколи б не позичали… і взагалі боргу не могло б бути. Отже, для того, щоб державний борг існував для уряду має бути дорожчий дефолт аніж повернення боргу. Що буває після дефолту можна проілюструвати на прикладах Аргентини, Венесуели чи Греції. Вже трохи підзабулися і наслідки дефолтів 90-х років.

Втрати від дефолту можна розділити на три групи: фінансові штрафи та вища вартість нових запозичень або навіть взагалі виключення з ринку капіталу, втрата репутації та внутрішні економічні та політичні втрати. Так, хоча виключення з ринків капіталу якщо і може бути то короткотривале, то в середньому вартість запозичень збільшиться на 120 базисних пунктів і ефект може тривати до 7 років. Наразі для України, яка готує мільярдні плани відновлення та наполовину фінансує видатки бюджету коштом державної підтримки, цей пункт може виявитися одним з найголовніших.

Дефолт подає негативні сигнали учасникам ринку і мають інші ніж підвищення вартості майбутніх державних запозичень ефекти. Так, дефолт може бути розцінений як сигнал про те, що уряд не поважає права власності та не заслуговує довіри в інших сферах.

Є низка досліджень які доводять зв’язок між дефолтом та погіршанням стану банківського сектору, скорочення кредитування, банківську кризу. Все вище наведене комплексно призводить до спаду економічної активності, криз та рецесій. Дослідження дають різну оцінку ефекту дефолту на темпи економічного зростання, але всі вони неприємні. Так, за одними дослідженнями дефолт має значний, але тимчасовий ефект, що досягає максимум через 5 років і становить близько 4% з подальшим відновленням десь не дуже скоро. За іншими – дефолт постійно віднімає 1-1,8% економічного росту країни в дефолті, можливо не в довгостроковому періоді. Дефолт має й інші «сюрпризи» для громадян у вигляді збільшення інфляційного податку та безробіття. Водночас після дефолту уряд повинен буде обирати між трьома варіантами зовсім не оптимістичних планів, кожен з яких матиме негативні наслідки для населення: скорочення бюджетних видатків, збільшення податків та емісія грошей.

Наслідки для населення можна проілюструвати на прикладі країни, яка стійко асоціюється з дефолтом – Аргентини. Так, дефолт Аргентини у 2001 році призвів до того, що курс обміну валют зі співвідношення 1 песо=1 долар впав до 1 долар = 4 песо. Були скорочені соціальні зобов’язання зарплати та пенсії були урізані на 13%. І це при тому, що через наслідки попередніх дефолтів більше ніж третина країни перебувала у глибокій бідності. Для вкладників були введені обмеження на зняття готівки – не більше 150 доларів на тиждень. Деякі вважають, що Аргентина обрала правильний шлях. Так, Аргентина обрала шлях на розвиток власної промисловості та внутрішнього ринку, в тому числі із забороною на імпорт товарів, які в достатній кількості вироблялися всередині країни. Щоправда, це не вберегло її від наступного дефолту 2002 року. Рецепт скоріш за все не дуже підійде для України…

❗️ Проект фінансується Solidarity Fund PL in Ukraine в рамках польської співпраці з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає виключно погляди автора і не може бути ототожнена з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.