Топ-5 видатків Державного бюджету на розвиток регіонів 2019 року
Будувати та ремонтувати дороги, школи, амбулаторії, стадіони, ЦНАПи тощо лише коштом місцевих бюджетів – особливо у сільській місцевості – майже нереально. Коштів бракує. Тому щороку з державного бюджету через механізми субвенцій і проектного фінансування в територіальні громади «вливають» фінансовий ресурс для підтримання соціально-економічного розвитку. І хоча суми такого «вливання» становлять менше 10% загального обсягу коштів, переданих з державного бюджету до місцевих, для окремих територіальних громад вони є чи не єдиним джерелом фінансування свого розвитку.
«Ціна держави» проаналізувала топ-5 фінансових механізмів підтримки розвитку територіальних громад за рахунок державного бюджету, які заплановано на 2019 рік.
5-те місце
Субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості
Основне призначення субвенції – будівництво амбулаторій і фельдшерських пунктів у сільській місцевості, а також забезпечення лікарів, які там працюють, житлом і транспортом. Позитивним моментом, який сприяє прийняттю виважених рішень органами місцевого самоврядування, є обов’язковість співфінансування проектів будівництва з місцевого бюджету на рівні не менш як 10% їхньої вартості.
2019 року, як і 2018-го, на неї виділено 1 млрд грн. Загалом на розвиток медицини в сільській місцевості має бути скеровано 5 млрд грн (4 з яких мало бути виділено ще 2017 р.).
4-те місце
Субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (ОТГ)
Цю субвенцію скеровують лише до бюджетів ОТГ (обласні, районні, міські бюджети її не отримують). Кожна ОТГ отримає частку субвенції, виходячи зі своєї площі та чисельності сільського населення.
Призначення субвенції доволі широке: від поліпшення якості надання адмінпослуг до будівництва та ремонту вулиць, доріг і мостів.
Однак, незважаючи на те, що 2019 року на розвиток інфраструктури ОТГ у держбюджеті заклали 2.1 млрд грн (на 10% більше, аніж 2018 р.), у розрахунку на одну ОТГ надходжень поменшає, оскільки чисельність ОТГ, які отримуватимуть кошти субвенції 2019 року, зросте більш як на чверть і становитиме 850 громад. А це спричиняє нерівність у розвитку між новоствореними ОТГ 2018 року й тими ОТГ, які було створено впродовж 2015–2017 років.
3-те місце
Субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій
Сфера використання кошів цієї субвенції чимала: від придбання обладнання для бібліотек і клубів, здійснення екологічних і природоохоронних заходів до будівництва і ремонту будинків і доріг комунальної власності.
Проте це найбільш непрозорий і неадекватний механізм «перекачування» коштів з державного бюджету на місцевий рівень під гаслом «розвитку територій». Справа в тому, що: 1) заявниками цієї субвенції можуть бути народні депутати або облдержадміністрації чи КМДА, а не органи місцевого самоврядування; 2) до комісії з розподілу коштів не входять представники Мінрегіону (який власне і відповідає за регіональний розвиток); 3) відсутні чітко визначені критерії розподілу коштів; 4) суто формальний обсяг співфінансування (1% обсягу такої субвенції – для бюджетів сіл, їхніх об’єднань, селищ, міст районного значення, 3% – для обласних і районних бюджетів). Це так звана депутатська субвенція. Для її отримання потрібно заручитися підтримкою депутата-лобіста у Верховній Раді або в облдержадміністрації.
Попри те обсяг субвенції, закладений на 2019 рік, практично не змінився порівняно з 2018 роком і становитиме 4.9 млрд грн.
2-ге місце
Кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР)
Це механізм державного фінансування проектів, скерованих на розвиток регіонів, через спеціально створений Державний фонд регіонального розвитку. Щороку на фінансування проектів через ДФРР у державний бюджет повинні закладати кошти у сумі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду держбюджету на відповідний рік (проте цю вимогу чомусь недотримано). Кошти під конкретні проекти виділяють на засадах багаторівневого конкурсного відбору проектів. Коло поданих до фінансування проектів різноманітне: від проектів з відновлення історичних пам’яток до будівництва та ремонту шкіл, амбулаторій, доріг, спортивних майданчиків. Кожен проект повинен передбачати співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10% його вартості.
2019 року обсяг ДФРР становитиме 5.8 млрд грн (проти 6 млрд грн 2018 р.), хоча відповідно до Бюджетного кодексу України його обсяг мав би становити 9.2 млрд грн. Тобто найпрогресивніший з усіх механізмів державної фінансової підтримки розвитку регіонів державою недофінансовано.
1-ше місце
Субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах
Основне призначення – ремонт і будівництво доріг. Фінансування відбувається через Державний дорожній фонд, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету (тобто має вузьке цільове призначення).
Обсяг коштів на «дорожню субвенцію» 2019 року збільшили на 28%, порівняно з 2018 роком, до 14.7 млрд грн.
Сумарно обсяг топ-5 механізмів державної фінансової підтримки розвитку регіонів 2019 року становитиме 28.5 млрд грн, що еквівалентно лише половині коштів, виділених у держбюджеті-2019 на субсидії житлово-комунального госпдарства. А якщо врахувати ще й відсутність системного бачення щодо використання коштів державного бюджету, скерованих на розвиток регіонів, то говорити про реальне піднесення і зрівноваження розвитку територіальних громад передчасно.