Державний борг скоротився до 56% ВВП на кінець травня

Впродовж травня 2019 року державний та гарантований борг продовжував скорочуватися. Зокрема в травні борг скоротився на 0,9% або ж на 18,4 млрд грн. до 2106.49 млрд грн. По відношенню до ВВП станом на початок червня державний борг становив 56% ВВП (відносно кумулятивного показника ВВП з червня 2018 по травень 2019 року). Скорочення боргу в травні відбулося завдяки плановому погашенню суми боргу (найбільше ОЗДП 2014 року). З іншого боку політична невизначеність стала на заваді вчасного отримання запланованого обсягу зовнішніх запозичень.

Читати далі

Скільки громадам коштує озеленення і обслуговування ліфтів, або як місцеві бюджети фінансують житлово-комунальне господарство?

Щомісяця жителі як великих міст, так і невеликих містечок, селищ і сіл отримують платіжки за надані житлово-комунальні послуги. Сплачені платіжки покривають лише частину роботи комунальних підприємств, решта ж дофінансовується переважно за рахунок місцевих бюджетів. Адже окрім догляду за власне прибудинковою територією, комунальні підприємства повинні доглядати за численними інженерними об’єктами інфраструктури, облаштовувати парки та сквери, тощо. Загалом на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) у минулому році з місцевих бюджетів «списали» понад 30 млрд грн. Багато з громадян не зовсім уявляють на що саме витрачаються кошти платників податків (тобто їхні ж кошти) за даним напрямком. Більше того, навряд чи вони здогадуються, що половину цих коштів (15 млрд грн) було спрямовано на облагородження і озеленення територій. Багато це, чи мало? Дана сума співставна з річним обсягом субвенцій (інфраструктурної, соціально-економічної субвенцій та коштів Державного фонду регіонального розвитку), які отримують громади від держави на свій розвиток. А прослідкувати, чи комунальні служби справді висадили належну кількість належної якості дерев чи квітів, досить складно. «Ціна держави» досліджувала, якими витратами на цілі житлово-комунального господарства обтяжені бюджети територіальних громад.

Читати далі

Інфраструктурна субвенція – у виграші старожили

«Ціна держави» продовжує розглядати інструменти додаткового бюджетного фінансування для громад. Одним з таких інструментів є інфраструктурна субвенція. Об’єднана територіальна громада, створена в 2015 році, отримає в 6 разів більше коштів на покращення своєї інфраструктури, ніж подібна громада, створена в 2018 році.

Читати далі

Державний фонд регіонального розвитку: гроші для розвитку чи проїдання?

Децентралізація надала громадам різні інструменти наповнення місцевих бюджетів. Окрім податкових надходжень, громади використовують «матеріальну допомогу» від держави на розвиток у вигляді субвенцій на формування інфраструктури ОТГ, на соціально-економічний розвиток окремих територій, коштів Державного фонду регіонального розвитку (далі – інструменти розвитку) та ін. Загалом на таку матдопомогу у держбюджеті-2019 передбачено понад 14,5 млрд. грн.

Читати далі

В квітні 2019 показники виконання доходів бюджету покращив НБУ

Зведений бюджет у квітні 2019 року отримав 136.6 млрд грн доходів, що аж на 37%, або ж на 36,9 млрд грн. більше, аніж у квітні 2018 року. Такі рекордно високі показники росту доходів бюджету стали можливими завдяки Нацбанку, який одним траншем перевів в бюджет всю заплановану на рік суму в 37 млрд грн. Навіть без врахування надходжень від НБУ, доходи державної скарбниці в квітні 2019 року виросли на 5,1% або ж на 4.3 млрд грн. більше ніж рік тому.

Читати далі

Здобувачі валюти. Як грошові перекази мігрантів впливають на економіку України

П’ята частина українців у працездатному віці постійно працює за межами України. А сума отриманих українськими домогосподарствами коштів із-за кордону у 2018 році була еквівалентною майже третині бюджету України і в 4.6 рази перевищувала обсяг прямих іноземних інвестицій в країну. «Ціна держави» з’ясувала обсяги трудової міграції, суми отриманих грошових переказів в Україну та їх значення для національної економіки.

Читати далі

Транспортний податок: вибірковий податок на розкіш

Транспортний податок – третій і останній складник майнового оподаткування в Україні (разом із платою за землю і податком на нерухоме майно). Цей податок приносить найменше надходжень – його частка впродовж останніх трьох років не перевищувала 0.17% загальних податкових надходжень місцевих бюджетів. «Ціна держави» з’ясувала особливості справляння цього податку

Читати далі

Темпи росту доходів бюджету 2019 сповільнилися в березні, не отримавши підтримки разових доходів

Зведений бюджет у березні 2019 року отримав 107.2 млрд грн доходів, що на 5%, або ж на 5.4 млрд грн. більше, аніж у березні 2018 року. Цього місяця темпи наповнення казни дещо вповільнились. На відміну від попереднього місяця в березні не було доходів від конфіскації майна, а доходи від розмитнення «євроблях» були незначними. В цьому місяці також спостерігалась відносна стабільність національної валюти. В той же час, казна продовжувала зростати завдяки доходам громадян та деякому прискоренню імпорту.

Читати далі

На скільки можна скоротити споживання газу

Для досягнення енергетичної незалежності треба не тільки підвищувати видобуток газу, а й раціонально його споживати. І тут в України є величезні можливості

Читати далі

Виборчі системи VS економічне зростання: чи допомагає демократія ставати державам багатшими

Поточні вибори Президента спричинили численні гарячі дискусії в українському суспільстві та поляризували його. Прихильники кандидатів, які не сприймають вибір опонентів, актуалізували питання обмеження виборчих прав, зокрема як способу боротьби з популізмом. «Ціна держави» дослідила питання обмеження виборчих прав і його взаємозв’язок з економічним зростанням. Наші дослідники поставили питання таким чином: чи дає право вільного вибору, тобто демократія, змогу активніше розвиватись економіці? Іншими словами – окремі країни стали заможними через прогресивні виборчі системи, чи навпаки – демократія є наслідком економічного розвитку? Що нам про це каже міжнародний досвід? Ми дійшли висновків, що в довгостроковому періоді переваги демократії сприяють економічному зростанню, оскільки демократичні інститути забезпечують сприятливіші умови для технологічного оновлення та розвитку людського капіталу. У середньостроковій перспективі треба зважати на загрози, які можуть виникнути у зв’язку з появою так званої незрілої демократії, які проявляються у появі слабких урядів, що легко піддаються тиску зацікавлених груп, поширенні корупційних процесів, зниженні якості інститутів, що в результаті пригнічують економічне зростання. Утім, становлення верховенства права та розвиток політичної культури здатні побороти «дитячі хвороби» демократії.

Читати далі

  •  


Розсилка: