«Педагогічна академія»: ліквідувати не можна реорганізувати

Починаючи з 2014 року урядом було утворено низку науково-дослідницьких інститутів (НДІ) у сфері освіти, відданих у підпорядкування Міністерству освіти і науки України. Виявилось, що більшість їхніх функцій збігаються із завданнями Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ), яка є одним із головних розпорядників бюджетних коштів у сфері освіти. Цілком резонним є питання, навіщо створювати нові установи, що дублюють обов’язки вже давно існуючих. Ми дослідили це питання. З’ясувалось, що НАПНУ не справлялось зі своїми завданнями: результати їхньої роботи непридатні для використання ані суспільством, ані іншими галузевими установами.

Читати далі

Бюджет виконується з напругою – серпень не вийняток.

В серпні 2019 року в зведений бюджет надійшло 114.2 млрд грн доходів. Це на 3.1 млрд грн або ж на 2.6% менше ніж в серпні рік 2018 року. Падіння податків з імпорту не були компенсовані ані прямими податками, ані нерегулярними доходами.

Читати далі

Коротка історія про те, як великі платники податків бюджет держави наповнювали

Топ-100 найбільших платників податків у І півріччі 2019 року забезпечили зведений бюджет держави доходами майже на чверть. Честь їм і хвала. Але чи тільки їм? Аналіз структури сплачених ними податків і зборів виявив, що понад 40% припадає на непрямі податки, фактичними платниками яких є здебільшого пересічні громадяни. Участь же останніх у формуванні бюджету не піарять. Тому «Ціна держави» вирішила проаналізувати роль фізичних осіб у сплачених податках найбільшими платниками.

Читати далі

Як Балтійські країни позбулися академій наук і не пожалкували?

Розпад СРСР породив для колишніх республік цілу низку системних викликів в різних сферах суспільного життя. Серед них – реформування державних академій наук. Нові умови вимагали нових підходів як до організації самої системи академій, так і до принципів фінансування наукових досліджень. Балтійські країни одні з перших почали системні перетворення в академічній сфері і досягнули чималих успіхів, фактично вибудувавши нову систему з нуля. Як Балтійські країни долали наукову кризу в умовах постсоціалізму, з якими наслідками, і, головне, який урок Україна може винести з їхнього досвіду? «Ціна держави» аналізує досвід Балтійських країн в період з 1989 року до 2004 року – період, що почався з однакових стартових позицій для всіх пост-радянських країн, і до п’ятої хвилі Розширення Європейського Союзу 2004 року, в процесі якого серед інших країн до ЄС приєдналися Естонія, Литва і Латвія.

Читати далі

Кримінально некарана контрабанда

У травні минулого року митники Сумської митниці виявили у громадянина Молдови культурні цінності, які той намагався вивезти в РФ. Це була скрипка Страдіварі (принаймні на це вказував напис «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebat Anno 1719») та інші менш цінні, якщо так можна висловитися, предмети. На початку року суд виніс вирок і призначив невдалому контрабандисту аж ... 5950 гривень штрафу.

Підсудний уклав угоду з обвинуваченням, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, та й скрипка виявилася не Страдіварі, а більш пізньої школи Міттенвальде. У судовому рішенні всіляко наголошували, що порушник діяв самостійно, культурні цінності взяв на парковці біля якоїсь Тетяни. Загалом ніякого тобі транснаціонального злочинного синдикату, ніякого «візиту до мінотавра» – суцільна проза.

«Ціна держави» проаналізувала, наскільки ефективно держава бореться з контрабандою на найбільш суспільно-небезпечних прикладах – контрабанді предметів і наркотиків, і скільки проваджень за фактом контрабанди у 2018 році потрапили до суду та завершились обвинувальними вироками. Як виявилось, реальні терміни за кримінальну контрабанду присуджуються вкрай рідко.

Читати далі

Борг скорочується завдяки укріпленню гривні

Впродовж липня 2019 року уряд активно розміщував ОВДП. Попри те, що сума запозичень перевищувала погашення на 32.3 млрд грн, сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 35.65 млрд грн завдяки укріпленню гривні.

Читати далі

Гроші чесного депутата

29 серпня 2019 року починає роботу парламент дев’ятого скликання. Запит суспільства на зміну статусу народного депутата з «небожителя» на «представника Українського народу, який при виконанні своїх повноважень керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі є як ніколи потужним та очевидним. При цьому, одним із головних аспектів етичної поведінки парламентаря є його доброчесність і прозорість, зокрема, це стосується питань депутатського фінансово-матеріального забезпечення. Сподіваємося, що у нових облич парламенту цього скликання не буде намірів збагатитися за рахунок неправомірного використання депутатського мандата. Тому кіношна фраза «Чтоб ты жил на одну зарплату!» буде сприйматися адекватно, а нижче запропоновані пункти стануть своєрідною «пам’яткою чесного депутата» про те, як виконувати свої повноваження та задовольняти свої матеріальні потреби, не порушуючи Закон.

Читати далі

В липні 2019 доходи від держпідприємств пожвавили динаміку наповнення бюджету

Зведений бюджет у липні 2019 року як і у червні отримав 101.9 млрд грн доходів. По відношенню до липня 2018 року доходи зведеного бюджету зросли на 20.4%, або ж на 17.3 млрд грн. В цьому місяці половину цього приросту продовжував забезпечувати прибутковий податок з громадян, а іншу – доходи від держпідприємств.

Читати далі

Надходження до держбюджету у липні зросли. Позитивну динаміку забезпечили податкові надходження та дивіденди «Нафтогазу» за 2018 рік

Доходи держбюджету в липні 2019 зросли на 19.8% у порівнянні з липнем 2018 року. Доходи держбюджету у липні склали 77.3 млрд грн, що на 12.8 млрд грн більше ніж у липні минулого року. При цьому у липні суттєво зросли податкові надходження - на 43.5% (+11.2 млрд грн) до 36.9 млрд грн. Динаміка відшкодування ПДВ змінилась не кардинально – у липні цього року було відшкодовано на 3% меншe (-324 млн грн) ніж у липні-2018.

Читати далі

В липні залишки на ЄКР зросли більш ніж в 3.8 рази завдяки активним запозиченням уряду на внутрішньому ринку

Станом на початок серпня залишки на єдиному казначейському рахунку становили 48 967.5 млн грн, що в 3.8 рази більше аніж на початок місяця. В порівнянні з початком цього року, залишки на ЄКР збільшились майже в п’ять разів.

Читати далі

  •  


Розсилка: