Як проходила найуспішніша освітня реформа в Європі

Фінська система освіти визнана як одна з найкращих в світі. З року в рік Фінляндія займає лідируючі позиції в освітньому рейтингу PISA, який тестує 15-річних школярів із читання, математики і природничо-наукової грамотності. Зробивши акцент на розвитку knowledge-based economy, Фінляндія взяла на себе колосальний ризик, адже повірила в інтелектуальний потенціал населення і за двадцять років буквально трансформувала генетичний код нації, що ще не так давно у своїй більшості займалася лише сільським господарством і не мала навіть базової освіти. «Ціна держави» проаналізувала, як Фінляндії вдалось досягнути успіху в освітній сфері.

Читати далі

Динаміка виконання бюджету у жовтні - без сюрпризів

В жовтні казна продовжувала наповнюватися повільно. Зокрема в цьому місяці в зведений бюджет було отримано 97.3 млрд грн доходів, що на 1.7 млрд грн або ж на 1.7% більше ніж в жовтні 2018 року. Сповільнення доходів (в порівнянні з минулим роком) відбувалось через міцнішу гривню, подолання заборгованості з відшкодування ПДВ, скорочення виробництва тютюнових виробів, скорочення енергетичного імпорту, та податкові пільги.

Читати далі

Доопрацьований бюджет 2020 – майже без сюрпризів

Уряд презентував проект бюджету на 2020 рік до другого читання у Парламенті (самого тексту проекту на сайті ВРУ наразі немає). Особливих сюрпризів, у порівнянні з першим проектом немає. Доопрацьований проект залишився достатньо консервативним. Амбітні плани урядовців щодо 40% зростання ВВП впродовж найближчих 5 років та ряду реформ не відображені у доопрацьованому проекті. Втім, уряд переглянув макроекономічні показники, які лежать в основі проекту, збільшив очікувані доходи від приватизації, запланував легалізувати гральний бізнес, податки ж вирішив не підвищувати. Як саме змінився проект головного кошторису країни на 2020 рік - в аналізі «Ціни держави».

Читати далі

У вересні зведений бюджет отримав рекордний дефіцит

У вересні 2019 року доходи зведеного бюджету зростали повільними темпами (+3.7% проти 12% зазначених у планах) і склали 91 млрд грн переважно завдяки податку на доходи громадян та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. В той же час темпи зростання видатків, як поточних так і капітальних, були випереджальними (+8.5%) і становили 116.5 млрд грн. В результаті дефіцит зведеного бюджету в цьому місяці становив рекордні 26.6 млрд грн. (*При розрахунку дефіциту окрім доходів та видатків враховується кредитування)

Читати далі

Яка галузь економіки сплатила найбільше непрямих податків?

«Ціна держави» продовжує аналізувати значення і вагу непрямих податків в бюджетній системі України, адже понад 40% податків припадає саме на непрямі, і їх здебільшого сплачують пересічні громадяни. У фокусі – галузевий зріз. Ми проаналізували, через споживання продукції яких галузей національної економіки українці найбільше поповнювали бюджети непрямими податками, і для яких галузей непрямі податки є основним платежем до бюджетів.

Читати далі

«Педагогічна академія»: ліквідувати не можна реорганізувати

Починаючи з 2014 року урядом було утворено низку науково-дослідницьких інститутів (НДІ) у сфері освіти, відданих у підпорядкування Міністерству освіти і науки України. Виявилось, що більшість їхніх функцій збігаються із завданнями Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ), яка є одним із головних розпорядників бюджетних коштів у сфері освіти. Цілком резонним є питання, навіщо створювати нові установи, що дублюють обов’язки вже давно існуючих. Ми дослідили це питання. З’ясувалось, що НАПНУ не справлялось зі своїми завданнями: результати їхньої роботи непридатні для використання ані суспільством, ані іншими галузевими установами.

Читати далі

Бюджет виконується з напругою – серпень не вийняток.

В серпні 2019 року в зведений бюджет надійшло 114.2 млрд грн доходів. Це на 3.1 млрд грн або ж на 2.6% менше ніж в серпні рік 2018 року. Падіння податків з імпорту не були компенсовані ані прямими податками, ані нерегулярними доходами.

Читати далі

Коротка історія про те, як великі платники податків бюджет держави наповнювали

Топ-100 найбільших платників податків у І півріччі 2019 року забезпечили зведений бюджет держави доходами майже на чверть. Честь їм і хвала. Але чи тільки їм? Аналіз структури сплачених ними податків і зборів виявив, що понад 40% припадає на непрямі податки, фактичними платниками яких є здебільшого пересічні громадяни. Участь же останніх у формуванні бюджету не піарять. Тому «Ціна держави» вирішила проаналізувати роль фізичних осіб у сплачених податках найбільшими платниками.

Читати далі

Як Балтійські країни позбулися академій наук і не пожалкували?

Розпад СРСР породив для колишніх республік цілу низку системних викликів в різних сферах суспільного життя. Серед них – реформування державних академій наук. Нові умови вимагали нових підходів як до організації самої системи академій, так і до принципів фінансування наукових досліджень. Балтійські країни одні з перших почали системні перетворення в академічній сфері і досягнули чималих успіхів, фактично вибудувавши нову систему з нуля. Як Балтійські країни долали наукову кризу в умовах постсоціалізму, з якими наслідками, і, головне, який урок Україна може винести з їхнього досвіду? «Ціна держави» аналізує досвід Балтійських країн в період з 1989 року до 2004 року – період, що почався з однакових стартових позицій для всіх пост-радянських країн, і до п’ятої хвилі Розширення Європейського Союзу 2004 року, в процесі якого серед інших країн до ЄС приєдналися Естонія, Литва і Латвія.

Читати далі

Кримінально некарана контрабанда

У травні минулого року митники Сумської митниці виявили у громадянина Молдови культурні цінності, які той намагався вивезти в РФ. Це була скрипка Страдіварі (принаймні на це вказував напис «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebat Anno 1719») та інші менш цінні, якщо так можна висловитися, предмети. На початку року суд виніс вирок і призначив невдалому контрабандисту аж ... 5950 гривень штрафу.

Підсудний уклав угоду з обвинуваченням, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, та й скрипка виявилася не Страдіварі, а більш пізньої школи Міттенвальде. У судовому рішенні всіляко наголошували, що порушник діяв самостійно, культурні цінності взяв на парковці біля якоїсь Тетяни. Загалом ніякого тобі транснаціонального злочинного синдикату, ніякого «візиту до мінотавра» – суцільна проза.

«Ціна держави» проаналізувала, наскільки ефективно держава бореться з контрабандою на найбільш суспільно-небезпечних прикладах – контрабанді предметів і наркотиків, і скільки проваджень за фактом контрабанди у 2018 році потрапили до суду та завершились обвинувальними вироками. Як виявилось, реальні терміни за кримінальну контрабанду присуджуються вкрай рідко.

Читати далі

  •  


Розсилка: