Доопрацьований бюджет 2020 – майже без сюрпризів

Уряд презентував проект бюджету на 2020 рік до другого читання у Парламенті (самого тексту проекту на сайті ВРУ наразі немає). Особливих сюрпризів, у порівнянні з першим проектом немає. Доопрацьований проект залишився достатньо консервативним. Амбітні плани урядовців щодо 40% зростання ВВП впродовж найближчих 5 років та ряду реформ не відображені у доопрацьованому проекті. Втім, уряд переглянув макроекономічні показники, які лежать в основі проекту, збільшив очікувані доходи від приватизації, запланував легалізувати гральний бізнес, податки ж вирішив не підвищувати. Як саме змінився проект головного кошторису країни на 2020 рік – в аналізі «Ціни держави».

Макроекономічні показники уточнено. Проект бюджету до першого читання базувався на основі травневого макропрогнозу, розробленого попереднім урядом. Саме це дало підстави вважати новий уряд заручником «попередників». Зокрема, було закладено ріст ВВП на рівні 3.3%, а курс гривни на рівні 28.2 грн/дол. Як і очікувалось, після подачі першого проекту бюджету уряд, схвалив уточнені основні макропоказники на 2020-2022 роки за двома можливими сценаріями. Вони більш оптимістичні, ніж ті, що закладались у проекті бюджету до першого читання. За I-м сценарієм уряд очікує зростання ВВП у 2020 на 3.7%, інфляцію – 5.5% а курс гривни має скласти 27 грн/дол. ІІ-й сценарій більш оптимістичний і передбачає зростання ВВП на 4.8% та курс гривни- 24.8 грн/дол, а інфляцію – 5.8%.

Доходи та видатки зросли, проте не сильно. У порівнянні з початковим проектом, доходи виросли на 14 млрд грн та становлять 1.093 млрд грн, а витрати – на 15 млрд грн, до 1195.3 млрд грн. Дефіцит бюджету вирішили не змінювати – він складе 2.09% ВВП, як і в попередньому варіанті бюджету. Доходи було переглянуто в першу чергу у зв’язку з оновленням макропрогнозу. Також, в доопрацьованому проекті уряд розраховує на додатковий ресурс у вигляді більших надходження від дивідендів та прибутків держпіпдриємств, оренди державного майна, податку на прибуток підприємств, а також доходів від грального бізнесу. Легалізація азартних ігор повинна збільшити спецфонд бюджету на 3 млрд грн. Також уряд переглянув плани по надходженнях по приватизації в результаті чого вони зросли на 7 млрд грн та сягнули 12 млрд грн. Тільки від продажу Укрспирту уряд планує виручити 5 млрд грн. Що ж до Центренерго, яке оцінювалось в 7 млрд грн, то його приватизації в 2020 році очікувати на слід – підготовка займе 2 роки.

Соціалку дофінансують. При підготовці бюджету до другого читання уряд збільшив ряд соціальних видатків. Зокрема, мова йде про програму закупівлі ліків та лікування за кордоном, заробітні плати для вчителів і фінансування опорних шкіл, розвиток профтехосвіти, збільшення виплат для самотніх пенсіонерів, а також виплат для допомоги сім’ям з дітьми, розвиток культури та туризму. Також вирішили дофінансувати програму розвитку аеропортів та будівництва мостів. В свою чергу витрати на субсидії зберегли на рівні 48 млрд гривень, що на 7 млрд менше, ніж в 2019 році.

Соцеконом субвенцію таки повернули. При підготовці проекту бюджету до першого читання уряд не передбачив видатку на соціально-економічну субвенцію, оскільки вважає цей інструмент не дуже ефективним («Ціна держави» аналізувала проблеми застосування цього інструменту). Це викликало протест серед частини мажоритарних депутатів. При підготовці проекту бюджету до другого читання уряд був змушений піти на компроміс. В результаті, фінансування Державного фонду регіонального розвитку знизилось на 2 млрд до 7.5 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на здійснення заходів соціально-економічного розвитку територій. Це майже на 2.8 млрд гривень менше, ніж закладено в бюджеті цього року.

Держчиновників скоротять. В доопрацьованому проекті передбачено скорочення видатків на фінансування органів держвлади на 10%. Очікується, що скорочення торкнуться в першу чергу співробітників районних державних адміністрацій, що пов’язано з просуванням реформи децентралізації, створенням ОТГ та необхідністю усунути дублюючі функції органів влади. В результаті РДА будуть реорганізовані, а їх штат зменшиться.

Профінансують нові установи. В доопрацьованому проекту бюджету закладається 250 млн грн на створення та функціонування Фонду національного багатства. ФНБ має зосередити в своєму управлінні всі держкомпанії, які не підлягають приватизації і не є інфраструктурними операторами. Мова йде про “Нафтогаз” (після завершенння процедури анбандлінгу), “Укроборонпром”, частину “Укрзалізниці” та інші великі компанії. Також уряд заклав в доопрацьованому бюджеті фінансування Національної комісії зі стандартів державної мови в розмірі 33,6 млн грн та діяльність Уповноваженого із захисту державної мови – 17.5 млн грн. Створення Нацкомісії та впровадження інституту мовного обмудсмена передбачені законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.