Уряд відмовився від ідеї впровадити 10% імпортний збір

Це сталось завдяки тиску та критики з боку бізнесу, експертної спільноти та продуктивних лобістів.
Ідея впровадити 10% мито на імпорт викликала шквал негативу в бізнесовій та експертній спільноті. Дослухавшись до їх голосу, за попередніми даними, Уряд вирішив не вносити до Парламенту цей законопроєкт.

Основна критика з боку аналітичних центрів полягає на наступному: враховуючи ситуацію з торговим балансом, який покращується, збільшення доходів бюджету та скорочення видатків бюджету – експерти не бачать необхідності у додатковому зборі на імпортні товари.
Запровадження такого збору призведе до низки негативних наслідків, зокрема:

– значна кількість товарів першої необхідності, зокрема ліки, електроніка, пальне тощо – не виробляється в Україні, тож додаткове імпортне мито призведе до подорожчання цих товарів та збільшення показників інфляції в цілому.
– додатковий імпортний збір стимулюватиме контрабанду та сірий імпорт, проблема з якими є і зараз, а із впровадженням додаткового збору – обсяги контрабанди суттєво зростуть. Крім того – необхідність купувати готівкову валюту для контрабанди – додатково збільшить тиск на гривню на готівковому валютному ринку
– такий збір стимулюватиме експортерів до формування різних схем, за яких експортери будуть мати переваги перед іншими гравцями ринків.

Також свою позицію щодо впровадження мита висловила Українська рада бізнесу. Логіка представників бізнесу в цілому схожа з представниками експертного середовища. УРБ вважає, що запровадження 10%-го збору на придбання валюти імпортерами призведе до:

• Тінізації економіки України, розширення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків повз фіскальні реєстратори, скорочення cashless економіки.
• Зростання попиту на готівковому валютному ринку.
• Зростання інфляції внаслідок неминучого підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, в першу чергу – на товари критичного імпорту.
• Суттєвого підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. На сьогодні переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами.
• Зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ для тих компаній, які не зможуть конкурувати з чорним імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів.
• Суттєвого погіршення інвестиційного клімату та перенесення виробничих потужностей за межі України.
• Фактичного запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з розвиненими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв’язків.

❗️ Проект фінансується Solidarity Fund PL в рамках польської співпраці з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає виключно погляди автора і не може бути ототожнена з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.