«Спрощенка» — це зловживання чи зручність? Чому уряд бореться не з тією проблемою

Чи справді “спрощенка” = масові зловживання?

Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для Liga.net,

Ключові тези:

Найпоширеніша претензія уряду та МВФ до спрощеної системи — використання ФОП замість трудових відносин, особливо в ІТ. Але масштаби цієї проблеми сильно перебільшені. За оцінкою економістів CASE та ІСЕТ, таких «псевдо-ФОП» близько 30 тис. осіб — менше 2% від загальної кількості підприємців на спрощенці. Умовні втрати бюджету — до 10 млрд грн, тоді як від тіньової зайнятості — сотні мільярдів. Попри це, Національна стратегія доходів пропонує радикальне рішення — підняти ставку ЄП до 17% від обороту для інтелектуальних послуг. Ідея — зробити ФОП «економічно невигідним». Але у реальності схема «ФОП замість найму» все одно житиме, бо ЄСВ значно більший. Натомість Україна втрачає конкурентність за кадри: люди краще сплачують аналогічний податок у Польщі, де державні послуги й безпека відчутно вищі. Це ще більше посилює ризики відтоку талантів.

Чому взагалі існує різниця в оподаткуванні?

Фрілансер або ФОП не має соцгарантій: лікарняних, відпустки, страхування від безробіття, пенсійних програм тощо. Вони несуть повний ризик і постійно шукають нових клієнтів. Найманий працівник, навпаки, має захист і стабільність. Податкові пільги для ФОП — це компенсація відсутності соцпакету. Тому масового переходу у ФОП серед «простих працівників» не відбулося і не могло відбутися.

Яке рішення існує без знищення спрощенки?

У ВР уже є законопроєкт №13507, який пропонує міжнародно визнаний механізм — не підвищення податків, а критерії для відсікання псевдо-ФОПів. Головні принципи:

рішення про перекваліфікацію — тільки через суд
застосовується тест «чи міг би тут бути бізнес/юрособа?»
перекваліфікація — лише якщо одночасно виконуються мінімум 7 із 9 критеріїв

Це захищає справжніх підприємців і б’є лише по схемах.

Чому це не “критерії МОП”?

Механізм із законопроєкту часто плутають із критеріями Міжнародної організації праці, які використовуються для захисту найманих працівників. Але це різні речі: МОП — про право на безпечну працю, законопроєкт — про запобігання схемам оподаткування. В Україні немає випадків «змушення» людей ставати ФОПами, зате є зворотні — коли роботодавці дають ФОПу ще й соцпакет.

Що насправді потрібно Україні?

У довгостроковій перспективі: ПДФО → 10%, скасування ЄСВ, пенсійна реформа та модернізація податку на майно. У короткій перспективі: закрити нішу для псевдо-ФОПів без руйнування спрощенки, ухвалити закон №13507 у невикривленому вигляді.

Читати всю статтю