Наскільки гарна ідея замінити ПДФО, ЄСВ та військовий збір одним податком

Наразі ідуть активні дискусії щодо об’єднання ПДФО, військового збору та ЄСВ в один податок та його зниження до 25%. Метою ініціативи є підвищення інвестицій.

Наскільки доречним є такий захід? Уряду простіше буде адмініструвати податок, щоправда доведеться прикласти зусиль, щоб порозподіляти податки вже в ручному режимі (Адже сьогодні ЄСВ – є джерелом наповнення ПФУ, Соціального фонду, військовий збір надходить до загального фонду Державного бюджету, а ПДФО розподіляється між місцевим та державними бюджетами за пропорцією 75*25).

Бізнес тільки виграє від того що підприємствам доведеться перераховувати лише 1 податок за своїх працівників замість 3-х, зважаючи на зменшення адміністративних витрат на здійснення платежів та заповнення звітності. Військовий збір неможна назвати цільовим податком – він сплачується до загального фонду бюджету та витрачається в порядку загально визначених пріоритетів. Насправді пенсійна система України далека від страхової і людина не відчуває прив’язки платежу та майбутніх пенсійних виплат.

Тим не менш у цього єдиного податку є і декілька серйозних вад.

Одна з вад заважатиме стабільності фіскальної системи. Єдиний податок потрібно буде розподіляти в ручному режимі. При такому підході є велика ймовірність політично вмотивованого збільшення фінансування пенсій без урахування довгострокових наслідків, а відповідно розбалансування фіскальної системи.

Інший нюанс криється у способі відрахувань. Сьогодні 18% ПДФО та 1,5% військового збору працедавець відраховує із заробітної плати в той час як ЄСВ нараховується «на зарплату» зверху і де-юре не впливає на розмір виданої на руки зарплати. В той же час введення єдиного збору, особливо зважаючи на слабку переговорну позицію робітників на ринку праці, скоріш за все означатиме скорочення чистої зарплати та перекладання всього навантаження на працівника.
Третій момент стосується незбалансованості ініціативи. Нагадаємо, оптимізації та плану скорочення видатків (насамперед пенсійних) Україна не проводила. Отже, фінансування вже існуючого обсягу витрат за рахунок вдвічі скорочених доходів означатиме значне зростання дефіциту та зростання боргу темпами що випереджають зростання ВВП.

Так, в 2021 році від ПДФО, військового збору та ЄСВ надійшло майже 700 млрд грн в зведений бюджет та соціальні фонди. За умов введення єдиного збору в 25% надходження скоротились би на 278 млрд грн (-47% бюджету пенсійного фонду). В результаті дефіцит зведеного бюджету збільшився б більш ніж вдвічі і сягнув би 9% ВВП, а темпи зростання боргу становили б майже 16%.

Для порівняння дефіцит в 9% трапився в Україні в 1994 році, а в 2010 році становив 6% ВВП, в 2014-4,2% ВВП. Вочевидь внаслідок цієї ініціативи натовп довгострокових серйозних інвесторів не виникне, а існуючі підприємства готувалися б до посилення податкового тиску. Для інвестора за інших рівних умов важлива не лише ставка податку скільки її стабільність, тому звичайно такі ініціативи повинні йти в тандемі з реформою видаткової частини. Загалом зменшення податку на працю є позитивним кроком та кроком до переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.

Ця публікація стала можливою завдяки польському фонду з міжнародної солідарності “Fundacja Solidarności Międzynarodowej” (FSM) та програмі Міністерство зовнішніх справ Польщі “Polska pomoc”. The publication is funded by Solidarity Fund PL.