Чому ПДВ в Україні та ПДВ у країнах ЄС – це два різні податки?

23 лютого 2023 року Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему «Чому ПДВ в Україні та ПДВ у країнах ЄС – це два різні податки?».

У ній взяли участь економіст CASE Україна Наталя Лещенко; експерт з правових питань CASE Україна Андрій Саварець; модерував захід виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Основні тези

  • Податок на додану вартість запроваджено в 160 країнах, географія постійно розширюється. За умов адекватного адміністрування ПДВ є бюджетоутворювальним і дає змогу мобілізувати великі обсяги доходів бюджету.
  • Електронні податкові накладні – захід посилення платіжної дисципліни та застереження шахрайства, а електронна звітність суттєво допомагає адмініструвати податки.
  • У країнах ЄС використовують три моделі електронних накладних: ПДВ-лістинг, звітування SAF-T і квазі-звітність у режимі реального часу. Податкові органи вивчають надану інформацію за податковими накладними, використовуючи ризик-орієнтований підхід і можливий постфактум аудиту в разі виявлення відповідних підстав.
  • В Україні запроваджено систему СМКОР, мета якої – сприяння детінізації економіки, створення рівних конкурентних умов і збільшення надходжень до бюджету.
  • Критерії ризиковості СМКОР дискретні та мають суб’єктивний характер. Податкова може заблокувати електронні накладні через ризиковість здійснення операції, що блокує зобов’язання за податковим кредитом.
  • Система електронної звітності в Україні не інструмент отримання інформації, аналізу, моніторингу та перевірок, а бар’єр реєстрації ризикових податкових накладних.
  • Питання корегування митної вартості прописано в національному законодавстві – обов’язок її доведення покладено саме на державний орган – митницю.
  • Рекомендації Всесвітньої митної організації щодо управління ризиками: ретельна перевірка, вжиття відповідних заходів моніторингу, корегування митної вартості, постаудит імпортера.
  • ПДВ сплачують на кожному етапі формування додаткової вартості, митниця ж є лише ланкою контролю доданої вартості.
  • Що більше податків сплачено на митниці, то менше їх має бути сплачено всередині країни.
  • Нині наявні перешкоди в реалізації такого підходу: відсутність інформаційної інтеграції між митницею та податковою службою; можливість реалізації товарів поза обліком.
  • Пропозиції вдосконалення митного контролю: припинення позаправових практик; використання автоматизованих ризик-орієнтованих систем і постаудит для операцій з низьким рівнем ризику; інформаційна інтеграція між митною і податковою службами на базі уніфікованого обліку.
  • Система блокування податкових накладних в ЄС передбачає надання інформації, яка дає змогу податковій зіставляти її в режимі реального часу. Якщо інформацію надано правильно, накладну вважають зареєстрованою, а платник податку має право на отримання податкового кредиту з ПДВ.
  • У ЄС подання дійсного VAT-invoice є підставою для виникнення ПДВ-кредиту. Директива ЄС щодо електронних рахунків забороняє встановлювати будь-які додаткові вимоги щодо реєстрації податкових накладних.
  • Увідповіднення самого українського законодавства стандартам ЄС недостатньо. Припинення позаправових практик неможливе без персональної відповідальності, політичної волі та адміністративно-правових методів.

Повний текст за посиланням.

Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням Економічна правда.

Цей захід представлений CASE Україна Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.