Аналітичні центри закликали владу переглянути законопроект про впровадження ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн

Аналітичні центри пропонують провести експертну нараду та погодити єдину методологію розрахунків.

Президенту України

Прем’єр міністру України

Міністру фінансів

Міністру економіки

Голові Податкового Комітету ВРУ

Голові Економічного Комітету ВРУ

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються щодо такого:

18 грудня Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який передбачає обов’язкову сплату ПДВ малим бізнесом, що використовує спрощену системі оподаткування.

Оприлюднений Міністерством фінансів документ пропонує запровадити ПДВ для всіх платників податків, що використовують спрощену систему оподаткування (1-у, 2-у та 3-у групи) у разі, якщо їхній річний дохід перевищить 1 млн грн.

У АРВ до законопроєкту зазначено, що вигода від реалізації ПЗУ становитиме приблизно: 40,1 млрд грн (доходи) – 0,179 млрд грн (витрати держави) = 39,9 млрд гривень, а додаткові витрати суб’єктів господарювання – 2,09 млрд грн/рік, при цьому витрати громадян відсутні.

Детального розрахунку додаткових доходів бюджету не наведено, проте зазначена сума відповідає даним Держстату щодо доданої вартості, яка генерувалася ФОП у мікробізнесі за роки, що передували повномасштабному вторгненню росії. 

Аналітичні центри проаналізували законопроєкт та АРВ до нього і зазначають, що розрахунки у оприлюдненому АРВ не відповідають поточним реаліям. 

По-перше, не враховано додаткові витрати сектору домогосподарств (громадян). Оскільки ПДВ є податком на кінцеве споживання, додаткові доходи бюджету планується отримати за рахунок кінцевого споживача, який, таким чином, понесе додаткові витрати у розмірі, що дорівнює сумі фіскального ефекту. Можливе зростання суспільного добробуту внаслідок такого перерозподілу не доведене, і, у будь-якому разі, є значно меншим за суму фіскального ефекту.

По-друге, адміністративні витрати у АРВ Мінфіну розраховані на припущенні (невідомого походження) про те, що суб’єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає дійсності, тому що статус платника ПДВ вимагає бухгалтерського обліку, в іншому разі не потрібного мікробізнесу за його управлінською моделлю. 

Опитування Світового банку “Ukraine: 2024 Tax Compliance Cost Survey” свідчить про те, що український бізнес витрачав тільки на податкове адміністрування у середньому 74,4 дня на рік (595 людино-годин). 

Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна у 2025 р. на основі репрезентативного опитування Info Sapiens свідчить, що фактично середня різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140.2 людино-днів на рік – у 20 разів більше, ніж в розрахунках Мінфіну. 

По-третє, для розрахунку витрат у АРВ Мінфіну використано розмір мінімальної зарплати, хоча облік – це кваліфікована праця, яку, як правило, виконує бухгалтер, що отримує щонайменше середню зарплату (але може працювати неповний день). 

Реальні додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої з/п потрібного бухгалтера (26 тис грн/міс) та потрібних годин) = 93 тис грн на рік (на даних WB). Для 660 тисяч підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – непродуктивні витрати складуть від 61,4 (оцінки трудовитрат WB, що не враховують ведення повного обліку) або 115.7 млрд грн на рік (оцінка трудовитрат з повним обліком – CASE, Info Sapiens). Враховуючи велику частку платників єдиного податку, що працюють у галузі роздрібної торгівлі, неминуче подорожчання послуг бухгалтерів через дефіцитність їхніх послуг, що виникне у разі ухвалення законопроекту, а також збитки від перевірок, пов’язаних з адмініструванням ПДВ – ця оцінка має вважатися мінімальною.  

Відповідно вплив на суспільний добробут нового ПЗУ є негативним, бо потенційний фіскальний ефект (+40,1 млрд грн) навіть не перевищує адміністративні витрати (-61..-115 млрд грн), які є чистими суспільними втратами, що прямо зменшують суспільний добробут.

Крім негативного суспільного ефекту, описаного вище – реалізація законопроєкту сприятиме тінізації ММСБ, стимулюючи “дроблення”, “приховування оборотів” тощо.

Запропонований інструмент не відповідає задекларованим цілям реформи (розширення бази, вирівнювання конкуренції, зменшення зловживань). Теоретичний фіскальний ефект до 28–40 млрд грн на практиці буде в рази меншим через масову тінізацію, закриття бізнесів та перехід на неформальну зайнятість. Місцеві бюджети втратять доходи від єдиного податку без компенсації. Обов’язкова реєстрація ПДВ для мікробізнесу з оборотом 1 млн грн робить легальну діяльність недоцільною, особливо в низькомаржинальних секторах, де адміністративне навантаження зростає у 2–3 рази, а витрати на бухгалтерію можуть перевищувати чистий дохід. Реформа не усуває ключові схеми ухилення (контрабанда, сірий імпорт, підміна трудових відносин) і створює ризики для зайнятості та відновлення економіки в прифронтових регіонах.

Тож вбачається доцільним запровадження порогу реєстрації платником ПДВ від значно вищої суми, ніж 1 млн гривень, яка має бути економічно обгрунтованою. Спеціальний режим ПДВ  ЄС встановлює такий поріг у розмірі 85-100 тис. Євро, такий самий поріг на цей час має Великобританія. Зарубіжний досвід Західної Європи (поріг 85–100 тис. євро) показує, що високий поріг зменшує адміністративний тягар, сприяє самозайнятості та знижує неформальність економіки (рекомендації ОЕСР). З урахуванням значно більшої обтяжливості адміністрування ПДВ в Україні поріг для України має бути спочатку вищим за пороги ЄС (наприклад, 6 млн грн з 2027 р., далі поетапне зниження до рівня ЄС). 

Також варто зазначити, що найбільші схеми по мінімізації податків, зокрема, “сірий імпорт”, зарплати “у конвертах”, контрафакт – залишаються недоторканими. Поки ці фундаментальні “лазівки” не закриті – суттєво ускладнювати роботу сотням тисяч підприємців буде стратегічною  помилкою. 

Аналітичні центри наполегливо рекомендують діяти виважено й поетапно: спочатку вирішити системні проблеми, через які бюджет країни втрачає значні фінансові ресурси, зокрема: неформальна зайнятість (втрати 200-265 млрд грн на рік), “сірий імпорт” (105-120 млрд грн на рік), ухиленням від сплати акцизного податку (39-43 млрд. грн. на рік), маскування найманих працівників під ФОП (16-19 млрд грн на рік), – а лише після цього шукати резерви у спрощеній системі оподаткування.

Для мінімізації ризиків рекомендується: поетапне зниження порогу (6 млн грн з 01.01.2027, далі до суми, еквівалентної 85 тис. євро); спрощене адміністрування (касовий метод, автозаповнення декларацій); ризикоорієнтований підхід (ПДВ лише для секторів з високим ризиком зловживань B2B, винятки для B2C та прифронтових територій); компенсації громадам та субсидії на бухгалтера для ФОП. 

Для мінімізації цих схем у країнах світу застосовуються такі перевірені інструменти, які необхідно запровадити в Україні:

• імплементувати у законодавство anti-abuse rule щодо зловживання спрощеною системою оподаткування (інструментарій ATAD Directive EU 2016/1164) із запровадженням чітких критеріїв для виявлення “дроблень”
• для мінімізації схеми “ФОП замість найму” необхідно ухвалити законопроєкт №13507, що встановлює чіткі критерії для відмінності псевдо-найманих від найманих працівників.
• необхідно законодавчо впровадити якісні OKR/КРІ для ДПС та ДМС, які будуть спрямовані не на виконання планів, а на зменшення tax gap.
• важливим для мінімізації схем по приховуванню реальних оборотів є запровадження економічних стимулів для покупців отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів).

І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну – зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків – необхідним є створення базових умов в країні: забезпечення верховенства права, перезавантаження за вирішального голосу міжнародних експертів ДМС, ДПС, Нацполіції, Служби фінмоніторингу.

Також необхідно зазначити, що при розрахунку наслідків для бюджетів Міністерство фінансів України не врахувало втрати місцевих бюджетів від зменшення ставки єдиного податку для тих хто примусово буде переведений в статус платника ПДВ з 5% до 3% (втрата не менше 18 млрд грн). Міністерство фінансів також не врахувало збільшення видатків на Державну податкову службу через збільшення платників ПДВ з 248,9 тис до 876,9 тис, для їх обслуговування потрібно в рази збільшити чисельність працівників податкової, які мають займатися адмініструванням ПДВ, а також розблокуванням податкових накладних, проведенням відповідних контрольних перевірок, також потрібно буде збільшити чисельність юристів, що будуть займатися відповідними судовими справами, судові витрати, а це додатково не менше 3 млрд грн. Міністерство фінансів також не врахувало що через непідготовленість 628 тис нових платників ПДВ, більшість з яких навіть не вели повноцінний бухгалтерський облік – нове регулювання призведе до масового блокування поданих ними податкових накладних і охопить десятки тисяч малих підприємців, а кількість заблокованих податкових накладних сягне сотні тисяч (на десятки мільярдів гривень), що будуть їх прямими фінансовими втратами. Також постраждають вже діючі платники ПДВ, яким у зв’язку з тим, що час розгляду поданими ними документів на розблокування буде суттєво збільшено. 

Аналітичні центри пропонують провести експертну нараду, за участі фахівців Мінекономіки, Мінфіну, профільних народних депутатів, аналітиків – та погодити єдину методологію розрахунків, на її основі провести комплексний розрахунок впливів та відповідно визначитись щодо оптимального порогу переходу на ПДВ та комплексу заходів для мінімізації “сірих” схем.

З повагою

Аналітичні центри:

Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Інститут соціально-економічної трансформації 

Український інститут правової політики

Мережа захисту національних інтересів “АНТС“

Інститут податкових реформ

Центр громадської експертизи

Асоціація податкових консультантів

Інститут економічного лідерства

Аналітичний центр Advanter Group

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Інститут фінансів та права

Податкова група Економічної експертної платформи