Аналітичні центри закликали парламент доопрацювати Бюджет-2026

Голові ВРУ

Голові Комітету ВРУ з питань бюджетної політики

Голові Комітету ВРУ з питань економічного розвитку

Голові Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики

Голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

Шановний Голово Верховної Ради України та голови комітетів ВРУ!

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються щодо такого.

Україна перебуває у стані затяжної війни. Від раціонального розподілу наявних фінансових ресурсів та бюджетної політики залежить не лише забезпечення Збройних Сил України, а й економічна стійкість держави, здатність бізнесу та суспільства витримати навантаження військового стану, забезпечити перемогу та післявоєнне відновлення.

Оприлюднений проєкт Держбюджету 2026 має ряд позитивних рішень, зокрема, щодо розвитку людського капіталу, реалізації програм спрямованих на активне довголіття (чекапи), збільшення видатків на медицину, реалізації ветеранських політик, розширення  державних  програм пільгового кредитування бізнесу «5-7-9» тощо. 

Водночас проєкт Держбюджету на 2026 рік має низку недоліків, які аналітичні центри пропонують розглянути та доопрацювати:

Розбіжність пріоритетів та системні проблеми
Оголошені урядом пріоритети (оборона, антикорупція, відновлення, євроінтеграція) не в повній мірі знайшли своє відображення у структурі бюджету. Зокрема, витрати на оборону заплановані на рівні 1 923,6 млрд грн (+0,6% до 2025 року), що з урахуванням інфляції означає падіння реального фінансування. Таке скорочення в умовах війни вимагатиме залучення додаткового фінансування, яке потребуватиме внесення змін до Державного бюджету.

Реформи Бюро економічної безпеки та Митниці не отримали належного фінансування, що ставить під сумнів виконання міжнародних зобов’язань і прогнозованих у проєкті Держбюджету надходжень від детінізації (60 млрд грн). Перезавантаження БЕБ передбачає переатестацію всіх кадрів, набір нових співробітників, встановлення гідної заробітної плати співробітникам – на все це не передбачено фінансування проєктом Держбюджету

Водночас частина коштів може бути витрачена неефективно. Зокрема, у частині розділів проєкт Держбюджету розраховується на основі довоєнної кількості населення, яка суттєво змінилась. Необхідно скоротити видатки, пов’язані з кількістю населення, зокрема на держсервіси. 

Підвищення зарплат освітянам (+53,8 млрд грн) варто скоординувати з відповідними стратегічними рішеннями щодо оптимізації шкіл і верифікації витрат в освітній сфері, зменшенням «паперової роботи» для вчителів, розвитком компетентностей вчителів і їхньої ролі в освітньому процесі згідно з викликами і кращими практиками.

Проєкт Держбюджету складений в умовах, коли податкова політика залишається незбалансованою та несправедливою та не сприяє відновленню (СМКОР, зростання податків, ускладнення адміністрування тощо). 

Збільшення залежності від зовнішнього фінансування

Проектом бюджету на 2026-й рік пропонується суттєве збільшення зовнішнього фінансування до $45.5 млрд.  Ці кошти є критично важливим чинником забезпечення макроекономічної стабільності. Водночас проблеми із залученням відповідних коштів можуть вимагати перегляду чинної економічної політики. Зважаючи на це, Уряд повинен активно працювати з міжнародними донорами щодо пошуку взаємоприйнятних механізмів та умов фінансування, виконувати передбачені кредитними угодами зобов’язання та максимально ефективно використовувати отримані кошти.

При цьому важливим є шукати внутрішні резерви для скорочення дефіциту держбюджету, в першу чергу за рахунок скорочення неефективних та другорядних видатків бюджету.

Виходячи з викладеного вище аналітичні центри пропонують:

• Узгодити державний бюджет із реально визначеними пріоритетами програми Уряду: оборона, антикорупція, розвиток людського капіталу, економічна стійкість;
• Переглянути ефективність витрат на другорядні напрями (зокрема, надмірне зростання фінансування ДБР, Національний кешбек тощо) та передати їх на потреби оборони;
• Зобов’язати Уряд визначити чіткі (а не формальні) цільові показники та критерії оцінки ефективності діяльності ДПС, ДМС, БЕБ та інших державних структур і систем (зокрема, СМКОР), що мають стимулювати їх роботу до зменшення штучних перепон у діяльності бізнесу та детінізацію економіки.

З цією метою пропонуємо провести відкриту експертну дискусію за участі представників КМУ, ВРУ та фахівців аналітичних центрів щодо коригування низки пріоритетів бюджету.

Ми переконані, що лише бюджет, побудований на реалістичних прогнозах і справжніх національних пріоритетах – здатен стати інструментом перемоги та відновлення України.

З повагою

Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна

Інститут соціально-економічної трансформації

Інститут економічного лідерства

Аналітичний центр Advanter Group

Аналітичний центр “Технології Прогресу”

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

Інститут фінансів та права

Асоціація податкових консультантів

Експертна група з бюджетної політики Економічної експертної платформи