Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці звертаються щодо проєкту змін до правил бронювання військовозобов’язаних

Президенту України

Прем’єр-міністру України

Міністру економіки та довкілля України

Міністру фінансів України

Голові Комітету ВРУ з питань економічного розвитку

Керівнику Офісу Президента України

Національному агентству з питань запобігання корупції

Щодо проєкту змін до правил

бронювання військовозобов’язаних

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються щодо такого:

Фахівці аналітичних центрів проаналізували доопрацьований Міністерством економіки та довкілля проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Проєкт). Проєктом пропонується утворити Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних (далі – Координаційний центр), зменшити граничні ліміти бронювання та змінити порядок визначення підприємств критично важливими.

Ми поділяємо мету, заявлену розробником Проєкту: запобігти незаконним схемам працевлаштування заради бронювання та маніпулюванню чисельністю військовозобов’язаних працівників. Водночас такі зміни мають ґрунтуватися на аналізі їхніх економічних наслідків, оцінці кадрових потреб державних органів, критично важливих підприємств та пошуку збалансованих рішень, які забезпечать, як потреби оборони, так і економіки в умовах війни.

Запропоновані Урядом підходи несуть критичні ризики для виконання оборонних замовлень, функціонування енергетичної та комунальної інфраструктури, безперервності роботи критично важливих для населення підприємств, збільшують корупційні ризики та невизначеність, сприятимуть тінізації економіки та скороченню бізнес-активності.

Координаційний центр як нова ланка: затримки, дублювання, непрозорість

Через Координаційний центр (17 осіб, співголови – заступники міністрів економіки та оборони) проходять визначення критичності, збільшення ліміту понад 50%, погодження критеріїв та рекомендації щодо скасування статусу.

Ризики:

Затримки. Навіть за нових строків процедура визначення статусу може тривати до 17 робочих днів замість нинішніх 10. Наслідки неподання рекомендацій у строк не встановлені, правило «мовчазної згоди» не запроваджено. Для збільшення ліміту понад 50%, погодження критеріїв і скасування статусу строків не встановлено взагалі.

Дублювання та бар’єри. Міністерство цифрової трансформації не підтримало утворення Центру: додатковий рівень не має належного обґрунтування, дублює функції органів влади, збільшує строки, створює адміністративні бар’єри й ускладнює набуття статусу. Воно запропонувало досягати мети вдосконаленням чинного механізму.

Суперечлива правова природа. Центр має статус тимчасового дорадчого органу, але від його рекомендацій залежать результати процедур: ліміт понад 50% встановлюється «на підставі» рекомендацій, критерії потребують його погодження. Міністерство юстиції зауважило, що такі повноваження мають владний характер, не властивий дорадчому органу, а Міненерго вказало на невідповідність Типовому положенню про дорадчі органи (постанова № 599). Для тимчасового органу не визначено строку дії.

Склад і порядок роботи. У складі Центру лише представники державних органів та силових структур, а представників бізнесу – немає. Рекомендації схвалюються простою більшістю присутніх за кворуму «більше половини», тобто теоретично достатньо п’яти голосів із сімнадцяти. Участь підприємства у розгляді його питання залежить від рішення самого Центру. Оприлюднення протоколів і рішень не передбачене.

Скасування статусу критично важливого підприємства без процедурних гарантій

Новий пункт 18 Критеріїв встановлює, що рекомендації Координаційного центру «є підставою» для скасування статусу критично важливого підприємства, а Положення дозволяє такі рекомендації, зокрема, за наявності підстав з боку правоохоронних органів.

Не визначено підстав, порядку повідомлення підприємства, права на надання пояснень, строків, вимог до мотивування та механізму оскарження. НАЗК у висновку від 12.10.2026 зазначило, що відсутність строків і критеріїв створює передумови для непрозорої процедури та зловживань. Пропозицію встановити вичерпний перелік підстав розробник Проєкту відхилив, пояснивши, що підстави можуть бути різними. Виникає асиметрія: статус надається «з урахуванням» рекомендацій, а скасовується за рекомендацією. За загальною логікою Порядку втрата статусу позбавляє підстав для відстрочок працівників, тобто для підприємства це різкий операційний удар, зокрема під час виконання оборонних контрактів чи ремонтів на енергооб’єктах.

Поспішний перегляд критеріїв критичності майже у всіх секторах

Згідно з пунктом 4 Проєкту центральні органи виконавчої влади й обласні адміністрації зобов’язані до 20 жовтня 2026 року переглянути та погодити з Координаційним центром критерії критичності, зокрема в паливно-енергетичному комплексі, ЖКГ, оборонно-промисловому комплексі, охороні здоров’я, зв’язку, аварійно-рятувальних службах, продовольчій безпеці, роздрібній торгівлі, банківській діяльності, будівництві, транспорті й логістиці.

Фактично під повторну оцінку лише за кілька місяців від попередньої потрапляє значна частина економіки, і це відбувається за лічені дні та без публічного обговорення нових критеріїв. Ні «перевірювані показники», ні «встановлений поріг» заробітної плати у Проєкті не визначені, тому критерії можуть тлумачитися довільно. У Проєкті не уточнено, чи враховується податковий борг, що оскаржується або розстрочений. Для малого й середнього бізнесу в торгівлі, будівництві та логістиці це ризик втратити статус не через зміну його ролі в економіці, а через невизначеність процедури.

Закритий процес ухвалення, відсутність оцінки впливу та внутрішні суперечності матеріалів

У Пояснювальній записці до Проєкту зазначено, що публічні консультації не потрібні. Кількісної оцінки впливу на підприємства, працівників, виробництво, енергосистему, доходи бюджету та валютну виручку – немає. У записці стверджується відсутність корупційних ризиків, тоді як за висновком НАЗК від 12.10.2026 Проєкт містить корупціогенні фактори і потребує доопрацювання. Розробник врахував рекомендації лише частково: вичерпний перелік підстав для відмови й процедуру розгляду Координаційним центром не визначено.

Зауваження Міненерго, Міністерства юстиції та Мінцифри не враховано, а єдиним аргументом розробника Проєкту, зафіксованим у протоколі узгодження, є відповідність положень Проєкту рішенню Ставки Верховного Головнокомандувача.

Крім цього – проєкт не був винесений на публічне обговорення, консультацій з провідними бізнес асоціаціями та неурядовими організаціями проведено не було

За оцінками аналітичних центрів – Проєкт у поточній редакції не відповідає заявленій меті, несе суттєві загрози для бізнесу, оборонної та економічної стійкості держави. Головні причини:

інструменти не відповідають меті: замість точкових перевірок підприємств з ознаками зловживань запроваджуються загальне скорочення лімітів і повторна оцінка критичності майже у всіх секторах;
створюється нова ланка в прийнятті рішень без чітких строків, критеріїв, прозорості, права бути почутим і оскарження, а повноваження дорадчого органу фактично стають владними. Це створює надзвичайні корупційні ризики;
рекомендації Центру є підставою для скасування статусу без процедурних гарантій, а перехідні положення щодо вже наданих статусів і бронювань відсутні;
обмеження запроваджуються у найвразливіших для держави сферах і в найнесприятливіший період, без кількісної оцінки наслідків та без консультацій;
суттєві зауваження Міненерго, Міністерства юстиції, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без відповіді по суті.

Закликаємо Кабінет Міністрів України невідкладно вжити заходів для запобігання негативним наслідкам запропонованих змін, а також доопрацювати Проєкт постанови з урахуванням зауважень аналітичних центрів, профільних міністерств і бізнес-спільноти. Пропонуємо реалізувати пакет рішень у два етапи:

Невідкладні заходи – до 20 жовтня 2026 року:

запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів критично важливих підприємств до завершення доопрацювання нормативного регулювання;
передбачити перехідний період тривалістю 90 днів, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними, щоб підприємства могли адаптуватися до нових правил без ризиків для безперервності своєї діяльності, виконання оборонних замовлень і функціонування критичної інфраструктури.

Доопрацювання нормативно-правового регулювання – протягом 30 днів:

мінімізувати функціонал Координаційного центру, надати йому виключно функції консультативно-дорадчого органу по виробленню політики щодо бронювання, та можливість надання ним рекомендацій до Кабміну щодо питань бронювання
визначити вичерпний перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства та гарантувати право підприємства на попереднє повідомлення, надання пояснень, отримання мотивованого рішення й оскарження;
визначити чіткі та вимірювані критерії критичності, зокрема поняття «перевірюваних показників» і поріг заробітної плати, а також врегулювати врахування податкового боргу, щодо якого триває оскарження або надано розстрочення;
провести обов’язкову оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків запропонованих змін, включно з їхнім впливом на обороноздатність, критичну інфраструктуру, зайнятість і надходження до бюджету.

Для оперативного напрацювання збалансованих рішень пропонуємо створити робочу групу за участю Міністерства економіки та довкілля України, Міністерства оборони України, аналітичних центрів – підписантів цього звернення та провідних бізнес-об’єднань. Вважаємо за доцільне використати як готовий майданчик для такої роботи механізм Міжвідомчої робочої групи з питань малого та мікробізнесу при Мінекономіки, розширивши за потреби її склад відповідними представниками.

Аналітичні центри готові долучитися до цієї роботи та надати експертну підтримку. Переконані, що залучення держави, бізнесу й незалежних експертів дасть змогу одночасно протидіяти зловживанням у сфері бронювання, забезпечити потреби оборони та зберегти економічну стійкість України.

З повагою

Аналітичні центри:

Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Інститут соціально-економічної трансформації

Центр економічної стратегії

Український інститут правової політики

Мережа захисту національних інтересів “АНТС“

Growford Institute

Інститут податкових реформ

Асоціація податкових консультантів

Інститут економічного лідерства

Аналітичний центр Advanter Group

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

Аналітична група Економічної експертної платформи

Інститут фінансів та права

Аналітичний центр “Технології Прогресу”

Kyiv Foresight Foundation