А борг продовжує зростати

В серпні 2022 року державний та гарантований борг збільшився в гривневому еквіваленті на 45,4 млрд грн до 3,584 трлн грн і в доларовому еквіваленті — на $1,24 млрд до $98,03 млрд.

Оскільки курс обміну валют зафіксований, то темпи зростання як в гривневому, так і в доларовому еквіваленті були однакові й становили 1,3%. В порівнянні із кінцем лютого 2022 року борг збільшився в гривневому еквіваленті в 1,3 раза.

Борг збільшився в першу чергу внаслідок зростання зовнішнього боргу (+2,4% або ж на 1,23 млрд грн до 1 954,20 млрд млрд грн). В серпні Україна отримала перший транш позики від ЄС на пільгових умовах обсягом €1 млрд, було передано $350 млн від Уряду Канади та ще €200 млн від уряду Італії.

Внутрішній борг збільшився на 0,4% або ж на 5,35 млрд грн – до 1,261 трлн грн. В цьому місяці урядом було залучено із внутрішніх джерел 40,7 млрд грн. З них НБУ «надрукував» 30 млрд грн. Попри збільшення ставки дохідності до 12% військові облігації залишаються не інструментом управління дохідністю, а джерелом підтримки державного бюджету. Обсяг погашення середньо та короткострокових облігацій в цьому місяці становив на суму 35,6 млрд грн.

Зазначаємо, що зростання зовнішнього боргу в гривневому еквіваленті було б більшим якби він був розрахований не за фіксованим курсом НБУ. Тоді гривневий еквівалент боргу збільшився б приблизно на 6%, а гривневий еквівалент державного та гарантованого державою боргу перевищив би 3,8 трлн гривні. Таким чином Україна винна була б вже близько 80% ВВП виробленого з серпня 2021 по серпень 2022.

Нагадаємо, на кінець 2021 року боргове навантаження становило 49% ВВП. Очікується, що наприкінці 2022 року обсяг державного та гарантованого боргу наблизиться до обсягів річного виробітку економіки. Зростання боргу звичайно ж результат рекордних потреб бюджету та відстрочення зобов’язань із виплати за зовнішніми боргами, що було досягнуто в серпні.

Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційне становище Фонду міжнародної солідарності чи Міністерства закордонних справ Республіки Польща.