«Оцінка ефективності запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду в Україні» – дослідження CASE Україна
Суворі санкції, умовні строки: що показав моніторинг криміналізації контрабанди
Реальне відбування призначених тюремних строків за контрабанду в Україні становить 0%. Жоден із засуджених, кому суд призначив позбавлення волі, фактично його не відбуває. Такі результати показує моніторинг CASE Україна за 2024–2025 роки.
Україна відновила кримінальну відповідальність за контрабанду за підакцизних товарів з 1 січня 2024 року, за інші товари – з 1 липня 2024 року, аби посилити боротьбу з незаконним переміщенням товарів і виконати зобов’язання перед ЄС. Масштаб проблеми значно ширший за окремі випадки незаконного переміщення товарів. Сірий імпорт і контрабанда посідають друге місце серед схем тіньової економіки України, втрати бюджету від яких оцінюються у 110–125 млрд грн на рік.
Та посилення санкцій не гарантує невідворотності покарання.
CASE Україна проаналізував офіційну статистику правоохоронних органів і судові рішення за перші два роки застосування нових норм. За даними Офісу Генерального прокурора, до суду з обвинувальним актом доходить кожне пʼяте кримінальне провадження за контрабанду товарів і підакцизної продукції. За контрабанду товарів організованою групою не зареєстровано жодного провадження, а за організовану контрабанду підакцизних товарів – лише по одному на рік.
Моніторинг судових рішень виявив 127 обвинувачених у справах про контрабанду. Понад половині засуджених суди призначили позбавлення волі, однак у кожному такому випадку звільнили від його відбування з випробуванням. Ще 37% отримали м’якше покарання, ніж передбачає санкція відповідної статті, а для 11% основним покаранням став штраф.
Проблема не обмежується м’якістю вироків. У проаналізованих справах кримінальне переслідування зосереджується на безпосередньому виконавцеві – особі, яка перевозила товар або забезпечувала його переміщення. Власники товару, джерела фінансування та канали постачання і збуту залишаються поза межами судового розгляду.
«Система доходить від контрабанди до контрабандиста, але значно рідше — від контрабандиста до контрабандного бізнесу».
Угоди про визнання винуватості, які є законним інструментом, дозволяють швидко завершити справу щодо одиничного випадку контрабанди, але не приводять до викриття всієї схеми.
CASE Україна пропонує змінити сам підхід до оцінки результативності протидії контрабанді: запровадити детальнішу статистику про встановлених учасників та їхні ролі, системно відстежувати якість розслідувань, переглянути практику укладення угод про визнання винуватості та узагальнити судову практику за новими статтями Кримінального кодексу.
Українське законодавство вже передбачає тривалі строки позбавлення волі за організовану контрабанду. Якщо правоохоронна система й надалі каратиме за окремі епізоди і застосовуватиме мʼякі покарання, це нівелює привентивний ефект посилення законодавства.
Для реального результату необхідним є перехід від розкриття окремих епізодів до встановлення всієї організаційно-фінансової структури контрабандного бізнесу, а судова практика має забезпечувати співмірне покарання.
Дослідження підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»