Від гаражів до заводів: як приватний капітал може перебудувати український ОПК

Приватний сектор став одним із головних рушіїв українського ОПК. Невеликі команди навчилися швидко адаптувати техніку до потреб фронту, створивши нові для країни напрями: FPV- і ударні дрони, системи РЕБ, роботизовані комплекси та військову електроніку.

У колонці для Mind економістка CASE Україна Світлана Довгаленко пояснює, як перетворити воєнний технологічний ривок на стійку промислову модель.

У 2026 році виробничий потенціал галузі може сягнути $55 млрд. У 2025 році Міноборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння і техніки, серед яких більш як 550 безпілотних комплексів. Державна «Українська оборонна промисловість» водночас збільшила випуск у півтора раза — до понад 180 млрд грн.

Проблема не в державній власності, а в поєднанні державою ролей власника, регулятора, замовника та арбітра доступу до ринку. Держава має визначати стратегічні пріоритети, формувати довгостроковий попит і захищати критичні технології, а бізнес — інвестувати, конкурувати та масштабувати виробництво.

Оборонні активи доцільно поділити на три групи. Комерційні виробництва компонентів і продукції подвійного призначення можна приватизувати через конкурентні аукціони з інвестиційними зобов’язаннями. Унікальні потужності з виробництва вибухових речовин, ракетного палива, захищеного зв’язку та інших незамінних технологій мають залишатися під контролем держави. Для стратегічних підприємств, які потребують модернізації, варто залучати міноритарних інвесторів, створювати спільні підприємства та укладати ліцензійні угоди.

Першим кроком має стати аудит активів і формування трьох переліків: що залишається державі, що можна приватизувати та де потрібен стратегічний інвестор. Далі варто провести пілотну приватизацію 3–5 підприємств або окремих виробничих комплексів.

Для залучення капіталу виробникам потрібні багаторічні контракти й фінансування. У 2025 році Міноборони уклало довгострокові угоди з 12 виробниками майже на 130 млрд грн, а шість банків надали оборонному підприємству консорціумний кредит на 21,5 млрд грн. Такі інструменти слід поширювати на приватні компанії з підтвердженими замовленнями.

Контрольований експорт може завантажити надлишкові потужності, принести валютну виручку та профінансувати нові розробки. Мета реформи — не масовий продаж заводів, а система, у якій держава контролює критичні спроможності, бізнес масштабує виробництво, а стратегічні партнери забезпечують капітал, технології та вихід на міжнародні ринки.

Читати статтю повністю