Бюджет 2023 – ухвалений в рекордні строки

Рекордно швидко було ухвалено Закон про державний бюджет на 2023 рік.

З видатками у 2,6 трлн грн, що наполовину будуть фінансуватися коштом запозичень. Щоправда, ранні дати не гарантують впевненості та прогнозованості – ризиків забагато.

Під час розгляду в парламенті бюджет 2023 трохи «підріс» переважно завдяки перегляду макропрогнозу. Зокрема на 50 млрд грн було збільшено доходів – коштом ПДФО, НБУ, імпортного акцизу та імпортного ПДВ. Додаткові видатки було передбачено на 67 млрд грн – для фінансування трансферту ПФУ, ліквідацію наслідків агресії, Державний фонд регіонального розвитку, будівництво та ремонт доріг, судову адміністрацію, підтримку телерадіомовлення.
Однак розмір бюджету 2023 все ще «не дотягує» до 2022 року. Доходи державного бюджету на 2023 рік заплановані на рівні 1,3 трлн грн. Це менше за план 2022 року в 1,55 трлн грн. Номінальний обсяг видатків державного бюджету становить 2,6 трлн грн і залишається значно меншим за план 2022 року в 3 трлн грн. Мінфін притримується консервативного прогнозу, окресливши необхідний розподіл ресурсів. Це означає, що ресурси, що надійдуть «понад» цей необхідний мінімум будуть розподілятися вже потім «по ситуації», передбачити яку об’єктивно складно.

Насправді такого «ручного» регулювання не уникнути наступного року і його буде дещо більше, ніж зазвичай. Приклади — збільшення доходів від НБУ без затвердженого висновку аудиту; і розподілу та надання додаткової дотації, освітньої субвенції не за формулою; рішення про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії; перерахунок невикористаних залишків освітньої субвенції в державний бюджет; видатки резервного фонду в 15 млрд грн, рішення щодо індексації пенсій. Згідно із законодавством воєнного часу податкове законодавство може змінюватися частіше і в законі про бюджет навіть прописані норми щодо використання доходів від акцизів на сигарили, за умов прийняття відповідних змін до податкового законодавства.
Під час розгляду та ухвалення бюджету 2023 в парламенті пріоритетність видатків державного бюджету 2023 не змінилася — це оборона, соціальний захист та обслуговування боргу. Топ-програми трьох міністерств становлять 2/3 видатків державного бюджету.

Видатки Міністерства оборони в наступному році плануються на рівні 857 млрд грн або 32% видатків державного бюджету (цьогоріч 824 млрд грн): з них 494 млрд грн — забезпечення діяльності ЗСУ; ще 255,7 млрд грн – розвиток озброєння.

Всього видатки на оборону та охорону правопорядку (за вирахуванням судочинства) складають 1,1 трлн грн або 44% планових видатків.
Видатки Міністерства соціальної політики (з урахуванням загальнодержавних видатків) плануються на рівні 445,9 млрд грн в тому числі трансферти ПФУ – 271,9 млрд грн. Цьогоріч бюджет Мінсоцу 426 млрд грн. Хоча видатки на соціальний захист дещо зростають, жирувати не дуже вийде.

В новинах подейкують, що соціальні стандарти не підвищуються. Насправді деяке підвищення відбудеться планово наприкінці цього року. В результаті прожитковий мінімум та мінімальна зарплата будуть в 2023 році в середньому на 5% вищими ніж цього року. Це, звичайно, менше за прогнозовану інфляцію у 28%. Однак, таку економію ми проходили у 2014 році.

Бюджетом 2023 закладено завдання Кабміну перегляду соціальних стандартів після скасування воєнного стану. Бюджетом 2023 призупинені положення пенсійного законодавства щодо обов’язкової індексації пенсій з 1 березня та перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам. Положеннями Закону про державний бюджет 2023 передбачено, що порядок та дати індексації встановлюються Кабміном.

У Міністерство фінансів 486 млрд грн бюджет, з яких більшість – загальнодержавні видатки. Ці видатки включають обслуговування боргу – 326 млрд грн і ще 35 млрд грн – подолання наслідків агресії.

Таким чином ухвалення Закону про державний бюджет не гарантує впевненості та прогнозованості. І це зрозуміло — ризиків забагато. Скоріше це сигнал того, що будемо за можливості економити.

Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційне становище Фонду міжнародної солідарності чи Міністерства закордонних справ Республіки Польща.