Україні не вартує заливати в економіку «дешеві гроші» – міжнародні екперти

Не всі заходи для подолання наслідків карантину, які активно використовують розвинуті країни з стабільними валютами є доречними для України. Пом’якшення монетарної політики може негативно вплинути на економіку України, вважають міжнародні експерти.

Аналітичний центр «СASE-Україна» провів вебінар на тему «Криза Covid-19: кількісне помякшення і межі дозволеного», присвячений особливостям застосування монетарної політики в умовах пандемії. У вебінарі взяли участь виконавчий директор аналітичного центру СASE Україна Дмитро Боярчук, співзасновник аналітичного центру CASE, науковий співробітник центру Брейгель (Брюссель) проф. Марек Дабровскі та науковий співробітник аналітичного центру CASE, професор Борнмутського університету у Великій Британії та польського Університету Леона Козмінського проф. Крістофер Гартвелл.

Дмитро Боярчук зазначив, що останнім часом багато країн вдались до масштабного кількісного пом’якшення та зниження відсоткових ставок. Саме такою є відповідь на глобальну кризу переважної більшості Центробанків світу. Такий підхід подобається багатьом посадовцям і в Україні, проте НБУ поки обмежується зниженням ставки без додаткових монетарних стимулів. У відповідь голова Ради НБУ Богдан Данилишин активно критикує правління банку за стриману політику та активно закликає до її пом’якшення, яке, на його думку, має призвести до активізації економіки. Також ідею стимулювання економіки м’якшою монетарною політикою підтримує Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. Однак не для всіх країн м’яка монетарна політика дає однаково позитивні результати.

На думку проф. Дабровскі слід розрізняти окремі групи країни, для яких спостерігаються різні економічні умови та наслідки монетарної політики в контексті наслідків боротьби з коронавірусом в прив’язці до стабільності їх валют. Розвинуті країни, з стабільними вільноконвертованими валютами і справді проводять політику пом’якшення і мають для цього підстави. В цих країнах спостерігається приплив капіталу – в умовах зростання глобальних ризиків інвестори шукають тихі гавані і виводять капітали з нестабільних країн.

Країни зі слабкими валютами, які не відіграють значної міжнародної ролі та мають низький рівень довіри можуть отримати зовсім інший результат від програм кількісного пом’якшенням, ніж вони розраховують. До цих країн належать, зокрема, пострадянські країни та Україна зокрема. Країни, валюта яких не користується довірою, або чиї валюти не є вільноконвертованими, не можуть проводити кількісне пом’якшення, оскільки в такі часи у них спостерігається відтік капіталу, попит на їхню валюту падає і це призводить до необхідності підтримки валютного курсу. Ситуацію ускладнюють політична нестабільність та висока доларизація економіки.

Щодо можливих термінів закінчення економічної кризи, спричиненої пандемією, проф. Дабровскі вважає, що поки ми пройшли тільки першу фазу кризи, багато наслідків ще не проявились. Так званого V-подібного відновлення економіки скоріш за все не буде. Водночас оптимізм фінансових ринків останніх місяців не відповідає реаліям реального сектору. Додаткові стимули, які додають центробанки світу свідчать, що проблеми є глибшими ніж очікувалось.

Проф. Крістофер Гартвелл зауважив, що світова економіка наближалась до фінансової кризи ще до початку пандемії в березні. Відтак Ковід-19 та карантин наклались на попередні фінансові негаразди, тому розвинуті країни мають вкрай мало шансів, щоб уникнути рецесії. Фінансовий сектор Єврозони є вкрай крихким. Зокрема держоблігації перестали бути найбільш надійними фінансованими інструментами, про що яскраво демонструє досвід Італії, Іспанії, та Греції, а європейські комбанки теж мають великі проблеми. Також проф. Гартвелл вказав на можливість виникнення нової фінансової бульбашки на ринку нерухомості, оскільки в Єврозоні напередодні карантину суттєво зростали обсяги кредитування для купівлі нерухомості, що розігріло ціни на нерухомість.

Проф. Гартвелл вважає, що пом’якшення монетарної політики і друк грошей є не найкращим способом боротьби з кризою, оскільки вона була створена зовнішніми чинниками, а саме адміністративними обмеженнями для ведення економічної діяльності. «Проблема не в браку ліквідності, а в шоці попиту» – зазначив Гартвелл. Відтак, проблеми генеруються в першу чергу в реальному секторі.

Завантажити презентацію проф. Марека Дабровскі “Why do central banks in emerging-market economies have less room to maneuver than the Fed or ECB?“

Завантажити презентацію проф. Крістофера Гартвелла “Preparing for the Next Financial Crisis“

Вебінар організовався в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.Думки та позиції озвучені під час вебінару є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).