Кримінально некарана контрабанда

У травні минулого року митники Сумської митниці виявили у громадянина Молдови культурні цінності, які той намагався вивезти в РФ. Це була скрипка Страдіварі (принаймні на це вказував напис «Antonius Stradiuarius Cremonensis Faciebat Anno 1719») та інші менш цінні, якщо так можна висловитися, предмети. На початку року суд виніс вирок і призначив невдалому контрабандисту аж … 5950 гривень штрафу.

Підсудний уклав угоду з обвинуваченням, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, та й скрипка виявилася не Страдіварі, а більш пізньої школи Міттенвальде. У судовому рішенні всіляко наголошували, що порушник діяв самостійно, культурні цінності взяв на парковці біля якоїсь Тетяни. Загалом ніякого тобі транснаціонального злочинного синдикату, ніякого «візиту до мінотавра» – суцільна проза.

«Ціна держави» проаналізувала, наскільки ефективно держава бореться з контрабандою на найбільш суспільно-небезпечних прикладах – контрабанді предметів і наркотиків, і скільки проваджень за фактом контрабанди у 2018 році потрапили до суду та завершились обвинувальними вироками. Як виявилось, реальні терміни за кримінальну контрабанду присуджуються вкрай рідко.

Останнім часом дуже часто лунають заклики щодо необхідності криміналізації незаконного переміщення товарів через митний кордон України. У Верховній Раді України навіть зареєстровано низку законотворчих ініціатив.

Зокрема прогнозованими наслідками прийняття одного з таких законопроектів ініціатори зазначають: зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, створення умов для більшого надходження відповідних митних платежів до державного бюджету, а також позитивний вплив на розвиток національної економіки. Втім, кримінальна відповідальність за контрабанду товарів в Україні вже існувала. Справа в тому, що 2011 року прийнято Закон «Про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», у результаті контрабанда товарів перестала бути кримінально караною.

Однак до скасування кримінальної відповідальності за контрабанду товарів, за 2011 рік лише три особи отримали реальні строки позбавлення волі за контрабанду товарів. Вісім осіб відбулися випробувальним терміном, а 12-тьом особам покарання було замінено на більш м’яке, зокрема на штраф (10 осіб) та арешт (2 особи).

Як говорив Бенджамін Франклін: «М’яким законам зрідка підкоряються, суворі – зрідка приводять до виконання». Інакше кажучи, суворість законів компенсують необов’язковістю їх виконання.

Після внесення низки змін до Кримінального кодексу України до предметів контрабанди на сьогодні належать:

  • культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброю чи боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частини вогнепальної нарізної зброї, спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (ст. 201 КК України);
  • лісоматеріали або пиломатеріали цінних і рідкісних порід дерев, лісоматеріали необроблені, інші лісоматеріали, заборонені до вивезення за межі митної території України (ст. 201-1 КК України);
  • наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби (ст. 305 КК України).

Щоб вирішити, чи готова судова система до жорсткого покарання за контрабанду, давайте проаналізуємо роботу вітчизняної Феміди на більш суспільно небезпечних прикладах – контрабанді предметів і наркотиків (злочини, передбачені статтями 201 і 305 Кримінального кодексу України).

Яка ж сьогодні ситуація із розслідуванням кримінальних проваджень з контрабанди та притягнення винних осіб до відповідальності? Для цього ми проаналізували інформацію за 2018 рік з трьох різних джерел – сайту Генеральної прокуратури, де ми взяли інформацію про загальну кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, розділу «Судова статистика» вебсайту «Судова влада України» та реєстру судових рішень, де можна дізнатись про подальшу долю відкритих кримінальних проваджень в судах.

Згідно зі статистикою з офіційного веб-сайту Генеральної прокуратури України, у 2018 було зареєстровано 125 кримінальних проваджень за контрабанду зброї та культурних цінностей і 212 проваджень за контрабанду наркотиків

Яка подальша доля цих справ? Лише половину відкритих кримінальних проваджень було розглянуто в суді, ще менше вироків було винесено. Однак цікаво інше: що це за вироки? Зазвичай реальні терміни присуджуються досить рідко, судді задовільняються штрафами та умовними термінами.

За 2018 рік (реєстр судових рішень) за статтею 201 КК: із 42 вироків – один реальний строк позбавлення волі, у восьми випадках застосовано покарання «нижче нижнього»* – позбавлення волі замінено на штраф (санкція «стартує» з трьох років позбавлення волі), у 33 випадках призначено покарання з випробувальним терміном.


За статтею 305 КК: із 90 вироків – 16 реальних строків (особливо великий розмір предметів, сукупність злочинів, раніше судимі), 22 випадки застосування штрафу (санкція передбачає мінімум п’ять років позбавлення волі), у чотирьох випадках визнані невинними за контрабанду (засуджені за інші злочини), у 48 випадках призначено покарання з випробуванням.

Висновки

1. Усі винні, але ніхто не сидить

Аналіз статистики, щодо подальшої долі відкритих кримінальних проваджень наводить на думку про те, що в суд потрапляють тільки «вірні» справи. 2018 року – чотири виправдані особи за ст. 305 КК, однак засуджені за інші злочини.

2. Суди активно застосовують практику «нижче нижчого»

Суди часто застосовують статтю 69 Кримінального кодексу України, яка дає змогу призначити покарання більш м’яке, аніж передбачає санкція статті. Так, наприклад, мінімальне покарання за статтею 201 КК – три роки позбавлення волі, за 305 – п’ять років. Як бачимо з таблиці, позбавлення волі замінюють на штраф.

3. Реальні строки отримують тільки раніше судимі

Там, де є змога звільнити підсудного від відбування покарання, суди це роблять. Реальні строки отримали лише раніше судимі громадяни, або коли предмет контрабанди досить вагомий (в основному стосується наркотиків), або коли особу засуджено за сукупністю злочинів. Не є поодинокими випадки, коли громадянин, що вчинив злочин, розраховує, що в результаті ув’язнення йому вдасться «перезимувати» – провести холодну зиму у в’язниці, де йому буде забезпечений дах над головою та мінімальне утримання.

4. Санкція перестала виконувати свою функцію

Кримінальне покарання має виконувати функції індивідуальної та загальної превенції. Тобто запобігати вчиненню злочинів і винним у подальшому, і іншими особами взагалі.

Боротьба з контрабандою перетворилася на профанацію. Санкції за контрабанду досить жорсткі, але фактично їх не застосовують. Посилення відповідальності також не має сенсу.

Прописані в Кримінальному кодексі санкції і судові вироки перебувають у паралельних світах.

Можливо, є сенс спростити процедуру розслідування та передбачити у вигляді покарання великий штраф. Як варіант контрабанду (зокрема і товарну) можна зарахувати до розряду кримінальних проступків, за які передбачити штраф і конфіскацію.

Позбавлення волі як покарання за злочин залишити тільки для випадків контрабанди культурних цінностей, зброї, вибухівки та наркотиків у великих розмірах.

Коли буде напрацьовано практику і покарання справді стане невідворотним, можна буде подумати про посилення покарання.

5. Статистика архаїчна

Як видно, статистику зводять і набивають вручну в таблички в xls-форматі. Аналітики у відкритому доступі немає, бази даних Генеральної прокуратури і судової статистики розрізнені. Ключові дані потрібно добувати із судових рішень вручну.

Якщо всі ці речі правильно оцифрувати, очевидними стануть деякі управлінські й законодавчі рішення.

*В українській судовій системі застосовується практика, коли за наявності певних обставин, що пом’якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

14.01.20
Без рубрики
Більшість українців недооцінюють обсяг сплачених податків у 2 рази — опитування КМІС
Понад половина громадян України (51,3%) недооцінюють суму податків, яку вони сплачують за державні послуги. Більшість (28,6%) вважають, що працівники віддають […]
19.12.19
Без рубрики
Адвокат платника податків, або що рахує Рахункова палата
90 тисяч гривень – орієнтовно стільки 2020 року в середньому сплатить працююча людина в Україні до зведеного бюджету та Пенсійного […]
10.12.19
Без рубрики
Як проходила найуспішніша освітня реформа в Європі
Фінська система освіти визнана як одна з найкращих в світі. З року в рік Фінляндія займає лідируючі позиції в освітньому […]
03.12.19
Бюджет
Динаміка виконання бюджету у жовтні – без сюрпризів
В жовтні казна продовжувала наповнюватися повільно. Зокрема в цьому місяці в зведений бюджет було отримано 97.3 млрд грн доходів, що […]
Більше схожих новин