Заява щодо ліквідації незалежності антикорупційних інституцій
11 років тому Революція Гідності покінчила з невизначеністю та “багатовекторністю” української політики й зафіксувала європейський вибір українського народу.
Того ж року була підписана й ратифікована Угода про асоціацію між Україною та ЄС. У подальші роки запрацювала Зона вільної торгівлі та безвізовий режим, курс на членство в ЄС був внесений до Конституції України, а врешті Україна подала заявку на членство, отримала статус країни-кандидата й розпочала переговори. Сьогодні Європейський Союз та його члени є надійними партнерами України у зміцненні оборони та фінансуванні державного бюджету України.
На всіх цих етапах незалежні антикорупційні інституції були й залишаються однією з ключових умов європейської інтеграції України. Це було прямою вимогою Угоди про асоціацію, однією з головних умов для запровадження безвізового режиму, однією з сімох ключових умов, які мали бути виконані для початку переговорів про вступ тощо. Незалежні та ефективні антикорупційні інституції — це не технічна деталь, а системна вимога європейської інтеграції України. Вони є одним із головних критеріїв для оцінки прогресу України на шляху до членства в ЄС і важливим маркером довіри з боку європейських партнерів, символом політичної та ціннісної сумісності.
Законопроєкт № 12414, ухвалений Верховною Радою України, ліквідовує незалежність антикорупційних органів, перетворюючи їх на підрозділи нереформованої й політично залежної прокуратури, а також суттєво обмежує ефективність роботи цих органів, позбавляючи їх можливості зберігати конфіденційність розслідувань.
По суті це означає знищення одного з тих найважливіших факторів, які тримають для України відчиненими двері до Європейського Союзу, забезпечують довіру й підтримку з боку європейських партнерів, життєво необхідну в час війни, та живлять українську мрію про краще майбутнє, що дає людям сили на фронті та в тилу.
Окрім іншого, це створює підстави для згортання наявних здобутків євроінтеграції та надзвичайно збільшує фінансові ризики для країни.
Ми, представники українського громадянського суспільства, були серед тих, хто в ході Революції Гідності виборов для України європейську перспективу. Знаючи позицію європейських партнерів, ми розцінюємо нинішні події як зрив курсу на європейську інтеграцію, за який заплачено не лише сотнею життів Героїв Небесної Сотні, а й багатьма тисячами життів героїв АТО та згодом Сил оборони України в ході повномасштабної війни.
Разом зі зривом перезавантаження Бюро економічної безпеки та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, застосуванням політично вмотивованого вибіркового правосуддя до громадських активістів, військовослужбовців, журналістів тощо, це створює відчуття повернення у 2013 рік, коли геополітичний та цивілізаційний вибір України ще не був зроблений.
Тільки умови нині зовсім інші. Четвертий рік триває повномасштабна війна, яка вимагає максимальної єдності та концентрації сил держави, суспільства та наших європейських партнерів. В умовах падіння економіки, катастрофічної нестачі фінансових ресурсів, крихкої політичної підтримки зовні та ще більш крихкої суспільної згуртованості всередині – це створює надзвичайні ризики для української державності.
Закликаємо Президента України проявити державницьку позицію: зважити ризики та накласти вето на ухвалений проєкт Закону, таким чином підтверджуючи українському суспільству та європейським партнерам вірність європейському вибору України.
P.S. Ця заява була складена і підписана багатьма до того, як вчора ввечері Закон набрав чинності. Тому вимога цієї заяви нині має звучати таким чином:
Закликаємо Президента України та Верховну Раду України проявити державницьку позицію: зважити ризики та вчинити дії, необхідні для скасування Закону, таким чином підтверджуючи українському суспільству та європейським партнерам вірність європейському вибору України.
Підписи:
Бізнес-спільноти:
CEO Club Ukraine
Бізнес-спільнота Board
ГО «Бізнес-асоціація «Ми-Херсонці»
ГО «Асоціація приватних роботодавців»
Спільнота Drupal Ukraine
ГС “Національна організація роздрібної торгівлі”
ГО “Клуб підприємців Буковини”
ГО «Асоціація випускників Києво-Могилянської бізнес-школи»
Громадські організації:
Громадянська платформа «Нова Країна»
БО БФ Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну»
ГО Білозерський центр регіонального розвитку
Громадська організація BCD
ГО ‘Соціальний Капітал’
ГО “Український світ”
ГО «Бойківське етнологічне товариство»
ГО «СТАН»
ГО «Вчися»
ВБО «Українська фундація правової допомоги»
ГО “Горизонт змін”
ГО “Країна вільної громади
Центр громадянських свобод
NGL.media
ГО “Українська асоціація студентів”
ГО Кризовий медіа-центр Сіверський Донець
ГО “Вище”
Незалежна антикорупційна комісія (НАКО)
ГО “Червоний Губер”
ГО «Агенція міських ініціатив»
ГО “Агенція зі сталого розвитку та інновацій”
ГО “Рівненський центр “Соціальне партнерство” (ГІ “За гчесний тендер”)
БО БФ “Бібліотечна країна”
ГО «Нуль відходів Луцьк»
ГС «Міжнародний інститут інтегрального розвитку»
ГО “Коаліція дієвців культури”
ГО “Антикорупційний штаб”
ГО “Фундація інституційного розвитку”
ГО “Українське Піратське співтовариство”
ГО “Обʼєднання Толока”
ГО “Центр Доброчин”
ГО «Жіночий Антикорупційний Рух»
ГО “Чернігівський Центр Прав Людини “
ГО “Клуб рибалок України”
ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
Аналітичні центри:
ГС Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна
Центр економічної стратегії
Інститут аналітики та адвокації
Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України
Аналітичний центр Advanter Group
Інститут Економічного Лідерства
ГО “Технології Прогресу”
Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
Інститут соціально-економічної трансформації
Future Development Agency
ГО Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права
ГО «Центр громадської експертизи»
ГО “Центр реформа та місцевого розвитку”
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC)
ГО «Молодіжна демократична асоціація «ЙОДА»
Полтавська філія Суспільної служби України