Як бізнес сприймає корупцію?

9 квітня 2024 року Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему «Як бізнес сприймає корупцію?»

У ній взяли участь Олександр Васильчук, керівник відділу доброчесності в бізнесі НАЗК та Павло Бульдович, керівник відділу координації інформаційної політики НАЗК; модератор заходу – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Відео заходу за посиланням.

Для бізнесу корупція знаходиться на другому місці серед суспільних проблем, після збройної агресії РФ.
Понад 80% представників бізнесу вважають, що корупція в Україні дуже або переважно поширена. Загальний рівень корупції зріс до рівня 2021 року.
Рівень обізнаності представників бізнесу щодо електронних сервісів з надання державних послуг онлайн серед бізнесу становить понад 57%, що є вищим показником, ніж серед населення.
Для 60% підприємців митниця залишається найбільш пріоритетною сферою у боротьбі з корупцією.
Рівень корупційного досвіду в чотири рази менший порівняно з рівнем сприйняття корупції. Загалом понад 22% підприємців мали корупційний досвід у 2023 році.
Найбільший корупційний досвід розповсюджений у сферах: митниці, діяльності правоохоронних органів, будівництво та земельні відносини, послуги з підключення до газу, водопостачання та водовідведення, контроль і нагляд за господарською діяльністю, судова система, виконання судових рішень та діяльність податкових органів.
Інтегральний показник ефективності антикорупційної політики показує, що близько 27% підприємців готові повідомляти про прояви корупції.
Близько 90% підприємців схвалює діяльність викривачів корупції, проте фактична частка підприємців, яка реально повідомляла про корупцію до відповідних компетентних органів складає 14%.

Дмитро Боярчук

– НАЗК провело комплексну оцінку ситуації з корупцією в Україні у 2023 році. Ґрунтовне опитування в усіх ключових сферах суспільного життя. Отже, як сприймає корупцію бізнес?

Павло Бульдович

Соціологічне дослідження проведене на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції соціологічною компанією “Info Sapiens”. Дослідження проводиться з 2017 року, щорічно з 2021 року. Тема – корупція в Україні: розуміння, сприйняття, поширеність. Особливістю є те, що воно охоплює не лише сприйняття корупції суспільством, подібно до більшості досліджень таких як рівень сприйняття корупції від Transparency International, а й також зачіпає сегмент безпосереднього корупційного досвіду та стосується як групи населення, так і бізнесу, тобто підприємців. Щодо методології, то у 2023 році було опитано шляхом телефонних інтерв’ю понад 1200 респондентів-підприємців (керівники та менеджмент підприємств). Крім того, це дослідження важливе й оригінальне тим, що воно ідентифікує найбільш проблемні сфери з погляду поширеності корупції.

Отже, що ми отримали в результаті цього дослідження. Для бізнесу корупція знаходиться на другому місці, після збройної агресії Російської Федерації. Порівняно з попередніми роками, пріоритетність корупції зросла. Серед топ-п’ять проблем після корупції – це міграція населення, дефіцит робочих місць, несправедливість в системі правосуддя, висока вартість життя та відповідно низькі доходи.

Практично всі показники, що стосуються корупції, поширеності досвіду порівняно з 2022 роком дещо зросли. Однак необхідно мати на увазі, що такі результати ймовірно не є репрезентативними, оскільки минулий рік в контексті вимірювання є особливим. Перше півріччя 2022 характеризувалося вкрай низькою інтенсивністю взаємодії бізнесу з державними органами. Послуги здебільшого не надавалися або ж надавалися обмежено, були закриті реєстри, доступ до баз даних, тому частота безпосередніх контактів та взаємодії, яка є базою для корупційних можливостей, була досить низькою. Натомість у 2023 році все повернулося на попередні позиції, поширеність і сприйняття корупції знову зросла.

Індекс сприйняття поширеності корупції минулого року досягнув рівня 2020 року. Якщо порівнювати з останнім передвоєнним 2021 роком, то все одно показник дещо нижчий. Загалом, понад 80% представників опитаного бізнесу, вважають, що корупція в Україні дуже або переважно поширена.

Високий рівень сприйняття корупції далеко не завжди корелює із реальною обізнаністю про те, що є корупцією, які є альтернативи корупційним практикам. Так, рівень обізнаності представників бізнесу щодо електронних сервісів з надання державних послуг онлайн серед бізнесу становить понад 57%, що є значно вищим показником, ніж серед населення. Бізнес більш обізнаний про цифрові інструменти, які вважаються антикорупційними, мінімізуючи людський фактор і втручання в ручному режимі.

Для підприємців митниця залишається найбільш пріоритетною сферою з погляду боротьби з корупцією. Майже 60% опитаних підприємців вважають її зосередженням найбільших корупційних практик. На другому місці турбують бізнес публічні закупівлі по лінії Укравтодору – будівництво, ремонт, обслуговування доріг. Судова система в трійці пріоритетних проблем для підприємців з насиченим корупційним тлом. Останні дві проблеми в топ-5 – це проблема публічних закупівель робіт і послуг з реалізації інших великих інфраструктурних проектів та гуманітарна допомога у зв’язку зі збройною агресією росії проти України.

На наступному слайді демонструється, які суб’єкти на думку підприємців є відповідальними за боротьбу із корупцією. Респонденти відзначають, що ключову роль відіграє Офіс президента, Національне антикорупційне бюро, Верховна Рада, НАЗК та Кабінет Міністрів України. Законодавчій гілці влади й Уряду бізнес віддає дещо більший пріоритет у відповідальності за боротьбу з корупцією, що також може свідчити про більш високу обізнаність і розуміння того наскільки важливим є законодавчий фон та участь Уряду.

Напротивагу рівню сприйняття корупції частка бізнесу, яка мала власний корупційний досвід минулого року показує величезний контраст. Рівень корупційного досвіду в чотири рази менший порівняно з рівнем сприйняття корупції.На сприйняття впливає багато чинників, в тому числі як ситуація висвітлюється в медіа, який загальний емоційний фон в суспільстві, наскільки на корупцію як тотального уособлення всіх проблем в державі нашаровується іншими проблеми. Корупційний досвід більш конкретно показує реальний рівень корумпованості сфер.

Загалом у 2023 році понад 22% підприємців мали певний корупційний досвід. Це приблизно такий самий результат, що був напередодні війни у 2021 році.

Щодо того, як бізнес оцінює корупційний досвід у конкретних сферах. Пріоритетом є митниця. На другому місці – діяльність правоохоронних органів, близько третини опитаних респондентів від підприємців. На третьому – будівництво та земельні відносини. Бізнес також турбує послуги з підключення до газу, водопостачання, водовідведення, контроль і нагляд за господарською діяльністю (перевірки, інспекції), судова система, виконання судових рішень, та діяльність податкових органів. Порівняно із довоєнним 2021 роком лише у двох сферах зафіксовано зростання – це діяльність правоохоронних органів і послуги з підключення до газу, водовідведення та водопостачання.

Якщо придивитися конкретніше до корупційного досвіду бізнесу в цих сферах, то можна побачити в якому форматі контактування бізнесу з органами влади в певній сфері були визначені як найбільш проблемні.

У сфері митного контролю – це швидке проходження митних формальностей, оформлення авто, «непомічання» неправильного визначення митної вартості або коду класифікації товарів. Так само проблемами були питання зберігання товарів, транспортних засобів на митних складах, нефіксування службовцями під час митного огляду незадекларованих товарів. Цікавий показник хто був ініціатором корупційних ситуацій. У сфері митниці посадовці ініціювали відповідні корупційні практики – 27%, натомість користувачі, бізнес значно менше.

У сфері правоохоронної діяльності найбільш проблемним було невтручання в діяльність/нестворення перешкод для законної діяльності підприємства, пом’якшення або ж незастосування різних процесуальних обмежень на кшталт арешту, швидке та об’єктивне розслідування внаслідок збитків, які були заподіяні підприємцям. Тут посадовці були ініціаторами для 16,3% кількості випадків, відвідувачі – 4,1%.

В будівництві та земельних відносинах найбільш корупціогенним на думку бізнесу було надання містобудівних умов та обмежень, отримання дозволу на будівництво/реконструкцію, зміна цільового призначення землі, «позитивне» на користь бізнесу рішення за результатами будівельно-архітектурного контролю, а також традиційна проблема введення об’єкта в експлуатацію. Аналогічно можна побачити хто та коли ініціював в яких пропорціях. Практично в кожній сфері посадовці найчастіше були ініціаторами хабаря або розв’язання питань за певні послуги з боку бізнесу.

Рівень корумпованості та найбільш поширені корупційні практики у сфері підключення до електро-, газо- та водопостачання, здебільшого стосується погодження проектної документації, прискорення процесу видачі документації або непритягнення до відповідальності через виявлені факти порушень в правилах експлуатації електромереж, електроустановок чи лічильників, а також розв’язання питань щодо приєднання до систем водовідведення, водопостачання та газопостачання.

Інтегральний показник ефективності антикорупційної політики показує, що частка бізнесу, яка готова повідомляти про факти корупційних проявів минулого року була достатньо високою і значно вищою у порівнянні з попередніми роками. Близько 27% підприємців були готові повідомляти про такі прояви.

Виявлено досить високий рівень не толерування корупції, де близько 60% підприємців негативно ставляться до корупційних проявів.

Ще більша частка бізнесу, близько 90% підприємців, схвалює діяльність викривачів корупції. Це суттєва перемога у нашому дискурсі.

На відміну від значної частини пострадянського простору і зокрема країни агресора, в Україні культура викривання схвалюється як бізнесом, так і громадянами. Це дійсно позитивний ґрунт. Однак, нам є ще куди рости, є над чим працювати, оскільки фактична частка підприємців, яка реально повідомляла про корупцію до відповідних компетентних органів, складає лише 14%.

Олександр Васильчук

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) працює над інструментами, які сприятимуть розбудові доброчесної організації. Ці заходи визначені як стратегічна проблема в національній антикорупційній стратегії, вони підкріплюють шлях до розбудови доброчесності в приватному секторі та в цілому в державі.

Спостерігаємо позитивні тенденції, порівняно з минулим роком та довоєнним періодом деякі показники корупції впали, що є великим плюсом. НАЗК акцентує на тому, щоб м’якими інструментами допомагати зменшувати цей рівень ще більше. Оскільки НАЗК не є правоохоронним органом в тому розуміння як НАБУ чи ДБР, ми формуємо політику та надаємо інструменти, які допомагають всім учасникам відносин бізнесу та держави зменшити рівень корупції в країні.

Одним з напрямків діяльності НАЗК є стратегічний аналіз корупційних ризиків у сферах, де бізнес стикається з корупційними проблемами при взаємодії з представниками влади. Агентство аналізує у різних сферах публічної служби, співпрацюючи з бізнесом та отримуючи інформацію від представників бізнес-асоціацій. Після збору і підтвердження інформації, НАЗК співпрацює з органами державної влади для виділення процесів, в яких ці ризики проявляються найбільше, та визначити чинники, що призводять до виникнення таких корупційних ризиків. Вже за результатами досліджень, як наслідок Національне агентство надає чіткі рекомендації кожному органу державної влади чия сфера підпала під дослідження, що необхідно зробити аби мінімізувати ці ризики.

Перелік наших досліджень розміщено на порталі Національного агентства, де ви можете ознайомитись та проконтролювати як бізнес і громадськість, так і органи державної влади виконують рекомендації НАЗК щодо мінімізації корупційних ризиків і проявів корупції.

Також ми працюємо над soft law інструментами – так званими гнучкими рекомендаціями, які допомагатимуть бізнесу розбудувати доброчесність всередині організації та як привити працівникам організації відсутність толерування корупції. Найближчим часом завершимо розробку цих інструментів, які будуть розміщені на сайті. Плануємо поділитися ними зі зацікавленими стейкхолдерами, щоб проговорити більш предметно і детально всі моменти.

– Питання корупції має дві сторони – як бізнес ставиться до корупції та як бізнес працює з корупцією. Чи могли б Ви перерахувати основні корупційні ситуації з якими стикався бізнес?

Олександр Васильчук

Національне агентство проводить стратегічний аналіз корупційних ризиків, дослідження описують кейси з якими стикався бізнес. Одним із прикладів є корупційні ризики в процесі відновлення, зупинення реєстрації податкових накладних – це проблемне питання комунікації бізнесу і податкової служби про що також було відображено в результатах дослідження.

Також результати залежать від вибірки респондентів. Якщо, наприклад, імпортери або експортери становлять більшу частку опитаних, то співпраця і корупційні ризики з митницею звичайно будуть на першому місці. Якщо це стосується внутрішніх бізнесів, які не виходять на зовнішній ринок, то більше вони стикаються з правоохоронними та податковими органами.

В рамках державної антикорупційної програми є спільний захід обміну інформацією та обміну досвідом. Минулого року Рада бізнес-омбудсмену надала своє дослідження по корупційних практиках в різних сферах, де митниця, податкова і правоохоронні органи були топ-три сфери.

Ми зі свого боку звертаємось до кожного з цих органів, які відповідальні за ту чи іншу сферу, з вимогою, щоб вони вжили заходів для мінімізації ризиків. В більшості випадках заходи переважно спрямовані на цифровізацію процедур для зменшення впливу людського фактора та для того, щоб бізнесу було простіше, легше, прозоро.

Павло Бульдович

Попри те, що корупційний досвід є одним з ключових показників у нашому опитуванні, він все ж таки є більш конкретним і емпірично верифікованим. Він відображає певні факти, але не є абсолютно об’єктивним показником, оскільки рівень реального контакту з корупцією залежить від відповідей респондентів та їх пріоритетів у конкретний час. Наприклад, 2022 році питання релокації підприємств, безпеки та екзистенційні питання стали більш актуальними. Таким чином, навіть якщо респонденти мали корупційний досвід у певних сферах, вони могли ігнорувати його через інші важливі пріоритети. Митниця в цьому контексті може бути яскравим показником. Під час збройної агресії експортно-імпортні операції та значно зросли, з’явились нові коридори, нові ринки збуту, нові умови торгівлі, передусім з країнами ЄС. Інтенсивність товаропотоку та контактів на митниці зросла через збройну агресію, що актуалізувало проблеми у цій сфері. Тим не менш, це не означає, що проблеми в податковій сфері стали менш значущими.

Проблеми з податковими накладними так само турбують бізнес. НАЗК неодноразово проводила спільні заходи з народними депутатами, з експертами, з Радою бізнес-омбудсмена для розв’язання цих питань. Суб’єктивність таких речей може змінюватися залежно від актуалізації пріоритетності проблем.

– Відсоток викривачів корупції серед бізнесу зростає, але якщо подивитись в абсолютних величинах показник не на дуже високий. Чи готовий бізнес викривати корупцію?

Павло Бульдович

Минулого року в вересні Національним агентством було запущено портал викривачів. Це є важливою відправною точкою, яка буде стимулювати більшість повідомлень про викривання корупційних фактів. За дослідженнями, відсоток повідомлень зростає, рівень сприйняття інституту викривання є досить високим, що свідчить про позитивні тенденції. Новий портал надасть зручний інструмент для повідомлення про корупційні правопорушення, зробить цифрові інструменти державної антикорупційної програми доступними кожному, що в комплексі сприятиме зростанню відсоткового рівня викривання корупції, при цьому сам рівень корупції знижуватиметься. Однак, невисока кількість повідомлень може бути зумовлений звичкою та культурою замовчування, що є характерним для пострадянських країн. Ріст корупційних повідомлень важливий, тому ми працюємо, щоб рівень викривання збільшувався.

Ця дискусія створена CASE Україна за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст дискусії не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.