У питанні пенсій українці досі покладаються на державу, але невдоволені солідарною системою

68,5% виборців вважають, що життя у старості має забезпечувати держава та уряд, натомість 18,8% вважають відповідальними передусім самих себе. Водночас 47,3% українців готові на значне зменшення ЄСВ заради отримання доходів від заощаджень у майбутньому або витрат на поточні потреби. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Головну відповідальність за забезпечення життя людей у старості 68,5% громадян покладають на уряд, лише 18,8% — на них самих (разом з чоловіком/дружиною).

Накопичувальна чи солідарна пенсія: в чому різниця?

За нинішньої солідарної пенсійної системи податки, які сплачують працівники, одразу розподіляють між пенсіонерами. Жодного накопичення у солідарній системі не відбувається.

Накопичувальна система передбачає, що працівник відкладає частину заробітку на власний ощадний рахунок. На цьому рахунку гроші не лише накопичуються, а й заробляють відсотки. За 10–15 років вони додаватимуть до рахунку більше доходу, ніж щомісячні вирахування із зарплати. Працівник має певні права власності на пенсійні заощадження, зокрема може передати їх у спадок чи заповісти на благодійність. Вада накопичувальної системи в тому, що частина працівників не накопичить суми, яка забезпечила б їхні потреби до кінця життя, і їм доведеться доживати у крайній бідності (або сподіватися на допомогу дітей, благодійних фондів чи інші недержавні джерела). Існує також ризик, що внаслідок економічної кризи пенсійні заощадження знеціняться.

У більшості розвинених країн діє поєднання трьох систем. По-перше, кожен працівник зобов’язаний платити щомісячні внески для підтримки солідарної системи, по-друге, обрати частку доходу (не нижче певної межі), яку платитиме на власний накопичувальний рахунок, а по-третє, працівник може добровільно робити заощадження у приватних пенсійних фондах.

Попри те, що переважна більшість опитаних не вважають, що люди самі повинні заощаджувати собі на старість, їхні відповіді на подальші запитання свідчать про краще ставлення до накопичувальної пенсійної системи, аніж до нинішньої солідарної.

Цікаво, що більш як чверть (26,4%) тих, хто вважає державу відповідальною за добробут пенсіонерів, хотіли б платити менше до Пенсійного фонду і заощаджувати ці гроші самостійно.

Відповідаючи на запитання про справедливість солідарної системи порівняно з накопичувальною, майже половина опитаних вважають більш справедливою систему, в якій у разі передчасної смерті платники мають право передати накопичені кошти у спадок, проте в разі нестачі накопичень на всю старість мусять погодитися на мінімальну виплату з бідності.

Цікаво, що більш справедливою передачу накопичень у спадок назвали також 45,8% тих, хто покладає відповідальність за життя в старості на державу та уряд.

Відповідаючи на запитання про очікуване скорочення доходів на пенсії, більш як третина опитаних зазначили, що очікують на скорочення доходів більш як утричі. Загалом більше половини виборців очікують на відчутне скорочення доходів на пенсії — у півтора рази й більше.

Відповіді в розрізі віку

Люди віком 18–39 років набагато вище оцінюють свої шанси мати забезпечену старість.

Сподівання на уряд відчутно зростає з віком. Так, серед молоді віком 18–29 років більшість опитаних вважають, що батьків мають утримувати діти (можливо, це свідчення готовності підтримувати власних батьків).

Молодь більше схильна робити власні заощадження, особливо віком 30–39 років.

Прихильне ставлення до можливості передати пенсійні накопичення у спадок із віком знижується.

Відповіді в розрізі доходів

Зі зростанням доходів відчутно знижується сподівання на державу в забезпеченні власної старості.

Бідні люди вважають, що на пенсії стануть ще біднішими. Натомість заможні люди більш упевнені, що їхні доходи на пенсії не скоротяться чи зростуть.

Зі збільшенням добробуту зростає схильність самостійно робити заощадження, а також впевненість у своєму виборі.

У цьому розділі відповіді проаналізовано в розрізі запитання: «Яке визначення найбільше відповідає фінансовому становищу вашої сім’ї?». «Дуже бідними» вважаються люди, які відповіли, що їм не вистачає грошей навіть на їжу (таких 10%), «бідними» вважаються люди, яким не вистачає грошей на одяг (33,7%), до «середніх» належать ті, хто не може собі дозволити купівлю необхідної великої побутової техніки (33,9%), а до «заможних» належать ті, хто зазначив вищий рівень добробуту (19,9%).

Відповіді в розрізі освіти

Люди з вищою освітою трохи більше вважають, що людина у старості має покладатися насамперед на власні заощадження.

Люди з вищою освітою також більш схильні покладатися у старості на власні заощадження, аніж на державну пенсію.

Відповіді в розрізі мешканців міст і сіл

Серед містян більше прихильників самостійного заощадження, а серед селян — прихильників витратити пенсійні відрахування на поточні потреби.

У селах трохи більша частка опитаних сподівається на допомогу дітей, а в місті — на себе та свою пару.

Серед тих, хто вважає державу відповідальною за забезпечення старості, але також готовий самостійно робити пенсійні заощадження, переважна більшість мешкає у містах.

Дослідження спирається на опитування громадської думки, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології 6–8 лютого 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України віком 18 років і старше. Статистична похибка вибірки для всього населення (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50% (1,5% — для показників, близьких до 10%).

Дослідження оплачено внесками читачів проекту «Ціна держави». Висловлюємо особливу вдячність Школі Біткойна, Олександрові Момоту, Олександрові Децюрі та іншим грошедавцям, які допомогли його здійснити. Якщо ви хочете сприяти поширенню результатів опитування та створенню нових досліджень про реформування пенсійної системи, то ставайте нашими патронами.