Післявоєнні реформи: чи є шанси на цивілізаційний стрибок?

30 серпня 2022 року Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему «Післявоєнні реформи: чи є шанси на цивілізаційний стрибок?».
У ній взяли участь перша віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко; польський політик і економіст, колишній віце-прем’єр-міністр і міністр фінансів Польщі Лєшек Бальцерович; заступник прем’єр-міністра і міністр фінансів Словаччини у 2002–2006 та 2010–2012 роках Іван Міклош; шведський економіст Андерс Аслунд; професор Цюрихського університету прикладних наук Крістофер Хартвелл; професор аналітичного центру Брейгеля Марек Домбровський; модерував захід виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Основні тези

• Десять кроків для економічних цілей післявоєнних реформ: оптимальний розмір для уряду; збільшення ролі малого та середнього бізнесу; скорочення надмірного регулювання держави; верховенство права; стратегія експертного зростання; інтенсивні капіталовкладення у виробничі потужності; створення додаткових логістичних потужностей; розвиток соціальних послуг; безпекове середовище за рахунок зниження військового збору.
• Треба дослідити джерела регулювання всіх програм і скасування впливу політичних інтересів. Потрібні радикальні реформи для прискорення довгострокового зростання української економіки.
• Одна з передумов інтеграції до ЄС – політичні критерії та демократія.
• Ключ до залучення прямих іноземних інвестицій – захист приватної власності. Важливо, як буде використано гроші з Фонду відновлення, тому що буде багато коштів з офіційних джерел, приватних фондів, міжнародних фінансових установ. Потрібна прозора система регулювання.
• Основні напрями – макроекономічна стабільність, власність і повна економічна свобода.
• Мікроекономічні та структурні інституційні реформи передбачають три конкретні напрями: виведення держави з економіки, конкуренція, право на власність – землю.
• Для реформ в Україні є два аспекти вимірювання: один – макроекономічний, як уникнути фіскальної кризи та кризи платіжного балансу в найближчі місяці, це має передбачати досить розумне внутрішнє управління; другий – економічно-інституційний, а саме наскільки централізоване командування має керувати економікою воєнного часу.
• Посткандидатські умови Єврокомісії cтосуються гілки уряду, форми державного управління, боротьби з корупцією, інших речей, які стоять на порядку денному вже кілька років і мають бути доведені до кінця.

Повний текст за посиланням.

Відео дискусії:

Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням Економічна правда.