Голова НБУ Кирило Шевченко за рік виконав 6 з 11 минулорічних обіцянок, – результати експертної дискусії

Аналітичний центр CASE Україна провів експертну дискусію з нагоди річниці призначення Кирила Шевченка Головою Національного банку України, щоб оцінити зміни чи впорався НБУ із тими завданнями, які стояли перед ним торік.

В дискусії взяли участь:

Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, екс-заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ;

Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестиційної компанії Investment Capital Ukraine (ICU);

Анатолій Гулей, експерт по цифровим валютам, доктор економічних наук, автор книги “Основи цифрової економіки”;

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна (модератор)

Основні тези, висловлені під час дискусії.

Євген Дубогриз визначив 11 обіцянок із промови Голови НБУ Кирила Шевченка з нагоди представлення Голови НБУ Президентом України.

На думку експерта до тих, що виконані або виконуються варто віднести 4 наступні обіцянки: виконання основних напрямів Стратегії державних банків; зменшення непрацюючих кредитів; кредитні канікули та кредитна підтримка бізнеса.

Ще дві з обіцянок виконуються частково – це збереження незалежності НБУ та використання такого інструмента як облікова ставка Нацбанка для розвитку кредитування, зокрема, для зниження вартості кредитів.

Зокрема, за рік зменшилась частка непрацюючих кредитів: з 63% до 55% у банках з державною часткою; з 35% до 25% у банках іноземних банківських група; з 19% до 12% у банках з приватним капіталом.

Також за рік збільшилась сума кредитів корпоративному сектору – з 394 до 449 млрд грн.

Хоча формальних змін (повноважень згідно Закону про НБУ) не відбулося, однак є побоювання втрати незалежності НБУ у риториці міжнародних партнерів.

Ставка за новими гривневими кредитами для домогосподарств незначно зменшилась, водночас облікова ставка за рік зросла.

У виконанні обіцянки переглянути ефективність кредитних канікул варто зауважити, що хоча 21 грудня 2020 НБУ скасував дію Постанови №39 (пом’якшувала вимоги до реструктуризації кредитів та ін), однак окремі норми, що послаблювали вимоги до оцінки ризиків, було збережено, певні з них – до липня 2021 року.

Разом з тим було скасовано дію Постанови №46 (від 2 квітня 2020) та інших нормативних актів, що послаблювали або відтерміновували вимоги до банків, зокрема, вимоги до роботи із проблемними активами та вимоги до внутрішніх стрес-тестувань. Крім того, у 2021 році було відновлено стрес-тестування банків (а також перевірка якості їхніх активів) з боку НБУ.

Згідно із оцінками Євгена Дубогриза, не виконуються наступні обіцянки: професійність ухвалення рішень; ефективна співпраця з МВФ та обмеження використання довгострокових цінних паперів, які банки купують замість кредитування підприємств.

Зокрема, НБУ не вдалося обмежити використання ОВДП, які банки купують, використовуючи вільну ліквідність. За рік обсяги ОВДП в банківській системі зросли на 86 млрд грн (або на 18%), в тому числі, за рахунок рефінансування, отриманого від НБУ. Також у червні Нацбанк відтермінував підвищення ваг ризику до 50% для нових державних цінних паперів в іноземній валюті – з 1 липня до 1 січня 2022 року. Це не відповідає задачі знижувати обсяг таких паперів в портфелях банків.

На думку Євгена Дубогриза, поява інформації наприкінці червня про конфлікт всередині НБУ та про публічні звільнення менеджерів із аргументацією, що НБУ відходить від стандартів професійності, дають підстави стверджувати, що обіцянка ухвалювати рішення професійна не виконана.

Співпрацю з МВФ не можна назвати ефективною, оскільки крім обміну дипломатичними заявами, ніяких реальних результатів немає.
Однак фінансовий аналітик ICU Михайло Демків висловив сумнів, що НБУ може бути гальмом. «Ключовою проблемою для продовження співпраці МВФ з Україною все-таки залишається судова реформа», – продовжив М. Демків. – Попри це в іноземних інвесторів напочатках дійсно почали виникати питання про незалежність регулятора».

За слова експерта існують ще дві обіцянки, які неможливо оцінити або невідома стадія реалізації. Йдеться про те, що за 5 років Україна стане регіональним фінансовим хабом та обіцянку «залишатися технократами».

На думку експерта цифрових валют Анатолія Гулея, сьогодні ВВП України на 3-5% наповнюється цифровою економікою, тому першим важливим питанням ринку цифрового послуг, є публічне обговорення стратегії розвитку цифрової інфраструктури та порядок впровадження цифрової валюти (CBDC ) в державі. «Ми не можемо отримати чіткої відповіді та зрозуміти, хто і в якій частині буде регулятором на ринку криптоіндустрії та якими будуть ставки оподаткування – Мінцифра, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацбанк, – акцентує Анатолій Гулей вони всі окремо коментують законодавство, але чітких сигналів для нових можливостей бізнес не отримав».

Відео дискусії доступне за посиланням.

Презентація доступна за посиланням.

Фото: Національний банк України