CASE Україна та інші аналітичні центри пропонують відхилити проєкт Уряду №10439 щодо БЕБ і підтримати у Парламенті проєкт №10088-1

29 січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” щодо удосконалення роботи Бюро” за реєстраційним номером №10439 (далі – проект Уряду №10439), який відображає бачення Уряду щодо розв’язання економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу.

Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт Уряду №10439 та звертають увагу на наступні його недоліки:

1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.

Конкурсна комісія складається з 6 осіб, 3-оє від Уряду та 3-ри особи призначає Кабінет Міністрів України за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням Уряду.

Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку Уряду із зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.

2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки. 

Проєктом Уряду №10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проекту Уряду №10439 взагалі звільняються від переатестації.

Відмова Уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також, у проєкті Уряду №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.

3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки. 

На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, – застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроекті Уряду №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме за рахунок посилення його аналітичної функції.

Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.

Наразі детективи Бюро економічної безпеки України звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.

Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема: 

• формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій;
• негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;
• аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії.

Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів закликають народних депутатів повернути проєкт Уряду №10439 без розгляду, та прискорити розгляд та прийняття законопроекту  “Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України” від 10.10.2023 р. №10088-1, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.

З повагою

Аналітичні центри:

Інститут соціально-економічної трансформації

CASE Україна

Інститут податкових реформ

Центр економічної стратегії

Growford Institute

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

ФінПульс

Advanter Group

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр громадської експертизи