Проїдання vs розвиток: куди йдуть бюджетні гроші

Усі кошти, які перерозподіляють і через державний, і через місцеві бюджети, скеровують на споживання/«проїдання» або на розвиток.

Видатки споживання/«проїдання» призначено для забезпечення функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, фінансування оборони та безпеки, громадського порядку, судової влади, соціального захисту населення, медицини, культури та ін. Вони охоплюють видатки на: виплату зарплати бюджетникам (зокрема і військовослужбовцям); оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання ліків; обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу; виплату пенсій, стипендій, соціальних допомог та ін.

Видатки розвитку – це видатки, які мають забезпечити поступ держави (її розширене відтворення) за рахунок активізації науки, інвестицій та інновацій. Утім, наскільки ефективно держава здійснює видатки на розвиток – питання відкрите. У разі неефективного використання видатки розвитку фактично перетворюються на видатки «проїдання». До їхнього складу належать видатки на: придбання предметів довгострокового користування; будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів загальнодержавного (чи місцевого, якщо йдеться про місцеві бюджети) значення; придбання землі та нематеріальних активів; фінансування наукових досліджень у сферах державного управління, оборони, житлово-комунального господарства, медицини, освіти, соціального захисту та ін.

Обсяги коштів на «проїдання» та розвиток щороку регламентують у законі про держбюджет з чіткою розбивкою між міністерствами та відомствами.

За період з 2013 до 2019 року обсяг коштів і за одним, і за другим напрямами зріс у 2.7 разу. Проте частка розвиткових видатків у всіх видатках загального фонду держбюжету за останні п’ять років так і не перетнула позначки в 10%. Щоправда, є і позитив: 2018 року вона досягла, ба навіть перевищила рівень 2013 року (9.2% усіх видатків загального фонду держбюджету) після зменшення у період 2014–2017 років до 6%. 2019 року на розвиток планують витратити 89.6 млрд. грн (8.9% усіх видатків загального фонду держбюджету – рівень 2013 року).

Левову частку коштів (88.6% усіх видатків на споживання) загального фонду держбюджету 2019 року – як і в попередніх роках – сумарно «проїдатимуть» шість міністерств:

• Міністерство фінансів (250 млрд грн) – основні витрати: обслуговування державного боргу (145.2 млрд грн) і фінансування виплати допомоги сім’ям з дітьми та малозабезпеченим (63 млрд грн);
• Міністерство соціальної політики (232.7 млрд грн) – найбільші витрати на: фінансування виплати пенсій військовослужбовцям і погашення дефіциту коштів Пенсійного фонду (166 млрд грн), виплату пільг і житлових субсидій (55.1 млрд грн);
• Міністерство освіти і науки (95.6 млрд грн) – на зарплату вчителям (69.61 млрд грн), викладачам вишів (18,6 млрд. грн), виплату студентам стипендій (3,4 млрд. грн);
• Міністерство охорони здоров’я (89.3 млрд грн) – на оплату послуг первинної медицини (15.2 млрд грн), зокрема на зарплату лікарям «первинки» та на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну й екстрену медичну допомогу (55.7 млрд грн), зокрема на зарплату лікарям (крім лікарів «первинки»);
• Міністерство оборони (76.7 млрд грн) – в основному на забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовку військових та їх медичне забезпечення (75.3 млрд грн), 62% з яких піде на зарплату;
• Міністерство внутрішніх справ (66.4 млрд грн) – на зарплату поліцейських, сил цивільного захисту, нацгвардійців і прикордонників (40.9 млрд грн).

Найбільше коштів на розвиток 2019 року витратять: Міноборони (24.5 млрд грн), Мінрегіонбуд (10.4 млрд грн), Мінфін (6.3 млрд грн), Мінагрополітики (6 млрд грн) і Національна академія наук (3.9 млрд грн). Очікується, що сумарно вони інвестують у розвиток більш як 57% усіх передбачених держбюджетом на розвиток коштів.