ФОПів чекають нові правила: що Мінфін планує змінити з 2027 року

Олег Гетман, Асоційований експерт CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи аналізує, як запропонована реформа може обмежити використання ФОП у схемах мінімізації податків, водночас зберігши прості та доступні правила для реального малого бізнесу.

Боротьба з «дробленням», вищі ставки для частини послуг і перегляд другої групи можуть зробити систему справедливішою. Однак обов’язковий ПДВ здатен підштовхнути малий бізнес у тінь.

Міністерство фінансів готує реформу спрощеної системи оподаткування. Серед можливих новацій – протидія штучному «дробленню» бізнесу, перегляд видів діяльності для другої групи, диференціація ставок третьої групи та обов’язкова реєстрація платниками ПДВ після досягнення обороту в €85 тис., або близько 4 млн грн.

Олег Гетман, Асоційований експерт CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи у статті для ЦЕНЗОР.НЕТ зазначає більшість запропонованих змін виправданими, але застерігає від передчасного запровадження ПДВ для ФОП.

Найпомітнішою проблемою спрощеної системи залишається її використання великим бізнесом, який розподіляє обороти між десятками або сотнями формально незалежних ФОП. Втрати бюджету від таких схем оцінюють у 15-26 млрд грн на рік. Водночас це значно менше, ніж втрати від зарплат «у конвертах» – 237-262 млрд грн, або «сірого імпорту» – 110-125 млрд грн.

Для боротьби з «дробленням» пропонується оцінювати не окремі формальні ознаки, а їх сукупність: спільне управління, персонал, приміщення, бухгалтерію, бренд і фінансові потоки. Це дозволить відокремити псевдо-ФОП від законного франчайзингу, аутсорсингу та роботи маркетплейсів.

Для окремих високорентабельних професійних послуг на третій групі – консультаційних, юридичних, бухгалтерських, маркетингових та ІТ – Мінфін розглядає ставку до 10%. Автор пропонує на перехідний період обмежитися 8%. Крім того, частину діяльності, зокрема гуртову торгівлю, продаж автомобілів і ресторанний бізнес, доцільно перевести з другої до третьої групи.

Найризикованіша ідея – обов’язковий ПДВ після перевищення порогу €85 тис. Адміністрування загальної системи може забирати до 595 людино-годин і коштувати підприємцю додаткові 80-120 тис. грн на рік. Без попереднього спрощення ПДВ така норма лише стимулюватиме нове «дроблення» й тінізацію. Тому її варто відкласти до вступу України в ЄС.

Головна мета реформи має полягати не у збільшенні кількості платників будь-якою ціною, а в адресній детінізації зі збереженням простої системи для реального мікробізнесу. Паралельно Україні потрібне перезавантаження податкової, митниці та фінмоніторингу, завершення судової реформи й зменшення навантаження на фонд оплати праці.

Читати статтю повністю