Тіньова економіка щороку коштує бюджету сотні мільярдів гривень

Олег Гетман, асоційований експерт CASE Україна та координатор Економічної експертної платформи розповідає як системні реформи можуть повернути бюджету сотні мільярдів гривень щороку

Найбільших втрат українському бюджету завдають тіньові схеми у підакцизних секторах, будівництві, торгівлі побутовою технікою та електронікою, а також продуктовому й непродуктовому ритейлі. Лише в цих галузях держава щороку недоотримує близько 80–100 млрд грн.

У масштабах усієї економіки втрати значно більші. Виплата зарплат у конвертах коштує бюджету 200–265 млрд грн на рік, контрабанда та «сірий» імпорт — ще 105–120 млрд грн. Серед інших поширених схем — мінімізація ПДВ, ухилення від сплати акцизів, неоформлена праця та штучне дроблення бізнесу через ФОП.

Водночас ситуація в окремих секторах поступово поліпшується. На ринку пального частка тіні, яка у 2022 році сягала 34%, знизилася до 14% у 2024-му та приблизно до 9% на початку 2026 року. Цьому сприяли системна увага парламентського комітету, а також робота БЕБ і податкової. Однак між операторами все ще зберігаються значні відмінності у податковому навантаженні та рівні офіційних зарплат.

У ритейлі аналітики фіксують аномально низькі зарплати, недостатню кількість офіційно оформлених працівників і дроблення великих мереж. Втрати лише від дроблення оцінюються у 2,5–4 млрд грн на рік, а зарплати в конвертах і неоформлена праця забирають у бюджету ще десятки мільярдів. На ринку техніки та електроніки втрати становлять орієнтовно 12–15 млрд грн. Подібні ознаки мінімізації податків виявлені й у великих будівельних компаніях.

Запровадження ПДВ для всіх ФОП з оборотом понад 1 млн грн не розв’яже проблему, а стимулюватиме приховування виторгів і подальше дроблення бізнесу. Натомість Україні потрібні чіткі критерії трудових відносин і ризикових схем, розрахунок податкових розривів, прозорі показники роботи ДПС, митниці та БЕБ, контроль ланцюгів постачання, публікація галузевих даних і стимули для покупців вимагати фіскальні чеки. Саме системні інституційні зміни, а не загальне посилення податкового навантаження, здатні забезпечити реальну детінізацію.

Повний текст статті