Відбудова України не почнеться без сприятливого бізнес-клімату

Європейський парламент опублікував аналітичну записку «Фінансування відновлення та відбудови України в межах Багаторічної фінансової рамки ЄС на 2028–2034», яка підготовлена за участі економіста CASE Україна

Європейський парламент опублікував аналітичну записку “Фінансування відновлення та відбудови України в рамках Багаторічної фінансової програми на 2028–2034 роки” (“Financing Ukraine’s recovery and reconstruction through the 2028–2034 Multiannual Financial Framework”), яке присвячене пріоритетам витрат Європейського Союзу в рамках його багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки.

Одним зі співавторів документу став Дмитро Боярчук, економіст і голова правління CASE Україна. Матеріал підготовлено у співавторстві з Мареком Домбровським, дослідником польського CASE для Європейського парламенту.

Документ аналізує, скільки фінансової підтримки може знадобитися Україні у найближче десятиліття, як ЄС має планувати допомогу в умовах невизначеності та чому майбутня підтримка має враховувати як сценарій продовження війни, так і сценарій припинення активних бойових дій.

Ключовий висновок авторів: Україна потребуватиме постійної бюджетної підтримки як під час війни, так і після її завершення. Поки тривають бойові дії, головними потребами залишаються військова допомога, фінансування оборони та підтримка базових функцій держави. Масштабна відбудова під час війни, на думку авторів, не є раціональною: доцільними є передусім ремонти енергетичної, транспортної та соціальної інфраструктури.

Після завершення активної фази війни відновлення стане можливим, однак державний бюджет України ще певний час потребуватиме зовнішньої підтримки. За оцінкою авторів, мінімальна потреба у публічному фінансуванні для десятирічного післявоєнного відновлення становить 196,5 млрд євро, або близько 19,7 млрд євро на рік. Ця оцінка передбачає активну участь приватного сектору, тому є нижньою межею необхідного фінансування.

Окремо дослідники звертають увагу, що запропонований у бюджетній рамці ЄС обсяг підтримки для України на 2028–2034 роки — 88,9 млрд євро, або близько 13,5 млрд євро на рік у цінах 2025 року — є недостатнім з огляду на масштаби потреб. Автори наголошують: ця сума нижча за оцінені мінімальні потреби України та не повністю враховує ризики скорочення підтримки з боку США й обмежену роль інших донорів.

Ще один важливий висновок стосується форми допомоги. Дослідники зазначають, що надмірна ставка на кредити не враховує високий рівень державного боргу України, який перевищує 100% ВВП. Тому грантова підтримка має відігравати значно більшу роль.

Автори також підкреслюють, що умови надання допомоги мають стимулювати не лише реформи, пов’язані з євроінтеграцією, макрофінансовою стабільністю та боротьбою з корупцією. Не менш важливим має стати реальне покращення бізнес- та інвестиційного клімату в Україні: передбачувані правила, захист прав власності, реформа судової системи, правоохоронних органів і державного управління.

Аналітична записка акцентує: відновлення України не може триматися лише на зовнішніх коштах. Щоб міжнародна допомога перетворилася на стале економічне зростання, Україна має створити умови, в яких український бізнес зможе працювати, інвестувати, створювати робочі місця і залучати приватний капітал.

Завантажити аналітичну записку