Бізнес під час війни: виклики, можливості, рішення

У Києві відбувся форум «Виклики та нові можливості для розвитку мікро‑, малого і середнього підприємництва», де представники влади, бізнес‑асоціацій і громадянського суспільства обговорили, як працює бізнес під час війни — що не працює і що потребує невідкладних змін.

“Ціна держави” виступила одним з інформаційних партнерів заходу. На форумі також презентували спільне (CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Економічна експертна платформа) дослідження найбільших схем тіньової економіки.

Нижче — ключові тези і цитати спікерів.
🔧 1. Регулювання, цифровізація, дерегуляція
– Розвиток бізнесу під час війни неможливий без дерегуляції, доступних цифрових сервісів та сучасної інфраструктури.

Спрощення процедур, модернізація інфраструктури, підтримка людського капіталу, доступ до фінансування та відновлення бізнесу, який постраждав від війни, окреслила пріоритети держави Голова партії “Слуга народу” та профільного комітету парламенту Олена Шуляк. Вона також звернула увагу на проблему нестачі садочків з укриттями, що стримує вихід жінок на роботу.

– Олександр Циборт, заступник міністра економіки:
«Готуємо законопроєкт, який скасує 63 інструменти держрегулювання та переведе більшість ліцензій на декларативний принцип». Він додав, що планується запуск ШІ‑системи для автоматичного надання дозволів і інтеграція платформи «Обрій» у сервіс «Дія» для ринку праці.

– Ганна Стрикун, голова Національної платформи МСБ: «Необхідно створити цифрову канцелярію для звернень бізнесу; нині частина комунікації відбувається поштою».

Щоб бізнес міг виживати й зростати під час війни, держава має суттєво знизити адміністративний тиск, цифровізувати процеси та створити прозору інфраструктуру.

📍 2. Бізнес у прифронтових регіонах
Особлива увага приділялася підприємствам у регіонах, які постраждали від обстрілів чи бойових дій.

Надія Лисецька, засновниця платформи «Жінки в бізнесі»: «Відсутні механізми компенсації для підприємств, які були пошкоджені під час атак».

Олександр Чумак, президент асоціації приватних роботодавців: «Потрібно збільшити гранти програми «Власна справа» у прифронтових регіонах тричі — до 1,5 млн грн, а також компенсувати зарплати працівникам постраждалих підприємств і забезпечити бронювання для ФОПів».

⏪ 3. Програма «Національний кешбек» — підтримка чи криза?
– Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи: «Програму треба змінити, бо вона не охоплює малий бізнес. Пропоную або розширити її на ММСП, або спрямувати кошти на більш пріоритетні напрями, зокрема на Е‑відновлення та адресну підтримку підприємців».

👥 4. Ринок праці, трудові відносини, «ФОП замість найму»
Дискусія охоплювала зміни трудового та податкового регулювання.

Галина Третьякова, голова комітету соцполітики ВРУ: «Підтримка ветеранів, цифровізація трудових відносин, реформування правил праці».

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна: «Ключовий критерій: якщо на місце ФОПа можна підставити юридичну особу, це справжній аутсорс».
«Схема «ФОП замість найму» коштує бюджету близько 12–14 млрд грн на рік».

Дубровський додав, що спрощена система оподаткування (ССО) має не лише економічну, але й соціально‑політичну роль — особливо у контексті війни, коли дрібний бізнес стає «щитом» для економіки.

✅ 5. Підсумки і рішення
Учасники форуму погодили ключові дії:
– створення робочої групи з доопрацювання законопроєкту про ознаки трудових відносин;
– збереження гнучких трудових норм для ММСП навіть після війни;
– запуск цифрової канцелярії для бізнес‑асоціацій;
– перегляд програми «Національний кешбек»;
– розширення грантової підтримки прифронтовим регіонам.

Докладніше за посиланням