Довіра до фіскальних органів відсутня. Чому Мінфін це не враховує у свої Нацстратегії?

Питання довіри є фундаментальним для Національної стратегії доходів до 2030-го року, розробленої Міністерством фінансів України наприкінці 2023-го року.

Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразову публічно наголошував, що не буде впровадження жодних новел із Нацстратегії, допоки фіскальні органи не підвищать довіру до себе. В самій Нацстратегії є спеціальний розділ 4.2.1(b) «Підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС», який передбачає цілу низку заходів та проведення регулярної оцінки впливу здійснених кроків.

Цікаво, що фіскали при підготовці Нацстратегії надихались результатами деяких опитувань, які вказували, що рівень довіри суспільства до фіскальних органів становить від 64% до 75%.  Зокрема, в самій Нацстратегії згадується, що «за результатами проведеного у 2022 році незалежного Глобального опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків, загалом ставлення населення та бізнесу до ДПС позитивне: від 64% до 75% опитаних довіряють професіоналізму, доброчесності ДПС, разом з цим абсолютно недовіряють ДПС від 7% до 15% опитаних респондентів, що демонструє наявні проблеми у взаємодії платників податків та ДПС та впливає на рівень довіри до податкового органу».

Іншими словами, на основі згаданого опитування фіскали при підготовці Найцстратегії вважали, що рівень довіри до їхньої роботи на доволі високому рівні, але є «від 7% до 15% опитаних», які з певних причин не довіряють ДПС.  Тобто ситуація в цілому позитивна для фіскальних органів, проте в деяких нюансах потрібно доопрацювати, щоб досягти бажаного рівня довіри і цей результат досяжний навіть у перспективі кількох років.

Для розуміння, що таке згадані у Нацстратегії від 64% до 75% довіри до фіскальних органів, потрібно зазирнути у Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків.  По-перше, є питання до формування вибірки, оскільки опитували в основному населення (4 685 респондентів), що майже в п’ять разів більше ніж опитали представників бізнесу (1 006 респондентів). По-друге, це питання, яке задавалось. Твердження, на які настільки позитивно відповідають респонденти, звучать так:

• Я вірю, що відповіді, які я отримую від працівників Податкової, правильні;
• Співробітники Податкової пояснюють мені, як я можу вирішити свої проблеми;
• Співробітники Податкової мене слухають і чують;
• Співробітники Податкової поводились зі мною чесно;
• Зв’язатись з Податковою легко;
• Співробітники Податкової вірять, що я хочу вчинити правильно»

По-третє, це контекст усього опитування. Левова частина питань в опитуванні стосується зручності електронних послуг, які респонденти (4 685 громадян та 1 006 представників бізнесу) можуть отримати при подачі звітності та сплаті податків. Тому будь-які озвучені в опитуванні 2022-го року питання сприймаються саме в контексті електронних послуг, і у переважній більшості це голос громадян, які ніколи не мали досвіду спілкування з податковою.

Цілий ряд недоліків Глобального опитування 2022-го року було враховано в опитуванні Світового Банку у 2024-му році. І, як з’ясувалось, із довірою до фіскальних органів все не так гарно, як собі нафантазували фіскали на основі даних опитування про електронні послуги. Згідно зі звітом Світового Банку під назвою «Україна: Дослідження витрат на дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс) у 2024 році», довіра до справедливості податкових органів є низькою: лише 7.8% респондентів повністю згодні з тим, що податкові органи є справедливими, тоді як 48,9% не згодні з цим твердженням.  Тобто бачимо, що і близько немає ніяких «від 64% до 75%» довіри до фіскальних органів.

Результати опитування, проведених дослідницькою службою InfoSapience на замовлення CASE Україна у листопаді-грудні 2024-го року, також підтверджують, що ніякої довіри до фіскальних органів не існує. Згідно з отриманими даними, більше половини опитаних підприємців вважають, що фіскальні органи безуспішні у протистоянні крупним схемам ухилення від оподаткування. Оцінка добросовісності фіскальних органів суперечлива. 45% підприємців вважають фіскалів здебільшого добросовісними, 43.7% вважають, що фіскальні органи недобросовісні у використані наданих повноважень. Цікаво, що ці результати співзвучні з результатами самої ДПС, відображеним у Глобальному опитуванні 2022-го року, де близько 40% респондентів вказали, що ДПС ефективно бореться з ухиленням від податків, а решта з цим твердженням не згодні, або не змогли відповісти.

Тобто Національна стратегія доходів до 2030-го року розроблялась Міністерством фінансів на основі некоректної оцінки реального стану справ та прикрашеної реальності про рівень довіри суспільства до фіскальних органів.  Ця уявна реальність настільки відірвана від справжньої ситуації за вікнами Міністерства фінансів, що у Нацстратегії навіть запланували оцінювати результативність заходів з підвищення рівня довіри вже з 2024-го року.  Але, як бачимо, щось пішло не так і нове опитування Світового Банку та CASE Україна спростувало ту ілюзію, яку заклали в основу Національної стратегії доходів до 2030-го року.

Тепер у Міністерства фінансів є два шляхи. Спробувати протягом наступних п’яти років, на які розрахована Нацстратегія, досягнути супер-амбітної цілі і підняти довіру до фіскалів з рівня, коли 28.2% підприємців вважають, що фіскальні органи самі сприяють схемам ухилення від оподаткування, а 19.8% підприємців вважають, що фіскальні органи постійно зловживають своїми повноваженнями. Сама ж Нацстратегія, звісно, залишатиметься весь цей час мертвим документом. Варто сприйняти реальність і переглянути Нацстратегію, як цього вимагають зробити і бізнес-спільнота, і громадські організації.