Що таке «осучаснення» пенсії та з чим його їдять

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко доручив Мінсоцполітики і Пенсійному фонду в найкоротші терміни напрацювати механізм дійсно справедливого осучаснення пенсій і обрахувати конкретний ресурс, який потрібен, щоб провести таке осучаснення пенсій.

Згідно слів міністра соціальної політики Андрія Реви, через місяць-півтора планується внести до Верховної Ради законопроект про пенсійну реформу, обов’язковою складовою якої буде осучаснення пенсій і приведення пенсійного забезпечення законного рівня.

Що мається на увазі? Міністр має на увазі підвищення пенсій літнім людям, які вийшли на «заслужений відпочинок» кілька років тому. Це підвищення має відбутися пропорційно темпам росту заробітних плат, який відбувся з моменту призначення пенсії.

Уряд каже про вартість індексації в 30–40 млрд грн додаткових видатків Пенсійного фонду 2017 року залежно від «дизайну» цього осучаснення.

Є мінімум дві причини, чому Павло Розенко говорить про осучаснення.

По-перше, після подвоєння мінімальної зарплати в повітрі зависло запитання: а що з пенсіями? Сьогодні, виходячи на пенсію, людина втрачає більше 60 відсотків доходу, який вона отримувала під час зайнятості. На початок 2017 року мінімальна пенсія становить усього 39% мінімальної заробітної плати. Середня пенсія становила менше 30% середньої зарплати.

По-друге, необхідність «осучаснення»[1] також диктує несправедливість пенсійної системи. У результаті застосування формули розрахунку пенсійних виплат нині пенсіонери, які мають однаковий стаж роботи та рівень зарплат (відносно середнього в економіці) отримують різну пенсію залежно від року виходу на пенсію. Для розрахунку пенсій, призначених до 2008 року, застосовували показник середньої заробітної плати в 1 197.91 грн. Для пенсій, які призначають сьогодні[2], за середню заробітну плату приймають показник втричі вищий – 3 764.57 грн (Джерело: pensia.ua та fpsu.org.ua). Пенсії не відрізняються в кілька разів лише завдяки мінімальній пенсії, яка не дає впасти пенсійній виплаті нижче за прожитковий мінімум.

Однак разове осучаснення не є системним вирішенням проблеми несправедливих пенсійних виплат. Непередбачуваність потоків пенсійних виплат не створює стимулів для участі в державній пенсійній системі і детінізації економіки. Натомість нагадаємо, що 2017 року повинна запрацювати ст. 42 Закону України щодо щорічного підвищення пенсійних виплат на індекс, що відповідає не менш як 20% росту заробітних плат в економіці.

Водночас осучаснення має свої наслідки, які навряд чи сподобаються населенню. Як відомо, на сьогодні половину (48%) своїх доходів Пенсійний фонд отримує з державного бюджету. Розмір трансферту порівняно з минулим роком практично не скоротився і залишився на рівні 141.3 млрд грн. Перелік інструментів від МВФ для вирішення проблем пенсійного фонду: встановити додатковий пенсійний податок і підвищити пенсійний вік до 63 років, збільшити мінімальний стаж для підвищення пенсії до 35 років. За попередніми оцінками уряду, осучаснення пенсій може коштувати бюджету ще додаткові 30–40 млрд грн.

Варто зазначити, що проблема осучаснення пенсій не унікальна для України. І інші країни мають робити цей тяжкий вибір між купівельною спроможністю пенсіонерів і фіскальною стабільністю. Дедалі більше країн відмовляються від повної індексації пенсій у кращому випадку на користь індексації на інфляцію.

Останнім часом уряди інших країн стають менш щедрими щодо підтримання купівельної спроможності пенсій. Вибір країн за обмежень фіскальної стабільності обумовлюється підтриманням купівельної спроможності. Так, наприклад, Чехія, Угорщина та Норвегія відмовилися від індексації пенсії на підвищення заробітної плати. Австрія, Греція, Португалія, Словенія взагалі заморозили механізм автоматичної індексації пенсій, залишивши її тільки для людей з найнижчим рівнем доходів. Словаччина підвищує пенсії на фіксовану суму впродовж 2013–2017 років. У наступні періоди пенсії мають індексуватися на інфляцію замість індексу, що враховує інфляцію та ріст зарплат. Нова Зеландія відмовилася від 100% індексації пенсій на ріст (тобто збільшення пенсій пропорційно росту заробітних плат в економіці) зарплат за формулою 50/50 (50% пояснюється ростом зарплат і 50% – інфляцією). Польща застосовує індексацію на інфляцію. 2013 року пенсії було проіндексовано на 4%, 2014 – на 1,4%. Як виняток, 2012 року всі пенсії було збільшено на 71 злотий.

Примітки:

[1]. Алгоритм розрахунку пенсії Якщо спрощено, то пенсію за віком у солідарній системі розраховують як добуток трьох основних величин (які залежать від часу виходу на пенсію):

Коефіцієнт трудового стажу – розраховують індивідуально.
Коефіцієнт зарплат – розраховують індивідуально як співвідношення середньої зарплати в економіці та зарплати працівника, який стає пенсіонером.
Середня заробітна плата в економіці. Компонент 3 визначають датою виходу на пенсію та за інших умов не змінюють упродовж життя пенсіонера.

[2]. Використовують показник середньої заробітної плати за останні три роки.