Проект бюджету збалансований, але із “заначками”

19 листопада вересня Кабінет Міністрів подав до парламенту допрацьований проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” до ІІ читання. Проект бюджету 2019 після проходження першого читання в парламенті не зазнав радикальних змін та в цілому має збалансований характер. Це матиме позитивний вплив на переговори з МВФ щодо отримання довгоочікуваного траншу. Незважаючи на підвищення тарифів, уряд залишив обсяг житлових субсидій на рівні 55,1 млрд грн, що може означати скорочення кількості отримувачів субсидії в наступному році. Також проект передбачає більше коштів на інвестиційні проекти, однак є ризик, що розподіл цих коштів може ознаки політичної вмотивованості напередодні виборів. Нижче – низка тез, що характеризують зміни до проекту бюджету 2019.

1. До другого читання додатковий ресурс спрямовано на інвестиції, оборону, медицину.

В проекті бюджету 2019 до другого читання було враховано або частково враховано більше ніж 100 правок депутатів. В результаті під час доопрацювання доходи та видатки бюджету було збільшено ще на 17,7 млрд грн.. до 1026,1 млрд грн. та 1113,1 млрд грн. відповідно. Додатковий ресурс пропонується перерозподілити на користь вищої освіти, регіонів, медицини, підтримки економіки. За своєю суттю, серед найбільших змін можна виділити збільшення обсягів фінансування інвестиційних програм, підтримку оборонно-промислового комплексу (ОПК), утилізацію боєприпасів, відмова від передачі на місця низки вищих навчальних закладів, збільшення фінансування лікування за кордоном та обсягів забезпечення ліками. Варто зазначити, що зміна обсягів фінансування була недостатньою для того, щоб назвати зміни масштабними та /або кардинальними.

2. 90% додаткових державних інвестиційних програм сконцентровані в трьох регіонах.

В проекті бюджету до другого читання з’явилося більше ніж 50 додаткових бюджетних програм. Серед них захищено окремим рядком бюджету фінансування 38 окремих інвестиційних проектів з різних сфер на загальну суму 4,6 млрд грн.. Майже 90% фінансування нових проектів сконцентровано в Дніпропетровській області, м Київ та Львівській області. Решта – розподілена ще між 7 регіонами.

Збільшення інвестиційної складової бюджету є в загальному розумінні “перемогою”. Попри те, недоліки управління державними інвестиціями в нашій країні нівелюють можливі позитиви від таких проектів. Сьогодні порядок відбору та ухвалення державних інвестиційних проектів допускає значну дискрецію та високий градус політичної вмотивованості. За відсутності системного бачення реалізації інвестиційних проектів існують ризики розпорошення коштів, концентрації на швидких ефектах і нехтування середньостроковими наслідками, дублювання проектів а також включення не найбільш ефективних проектів.

3. Сім нових субвенцій регіонам – нові канали політичного впливу.

В проекті бюджету скорочено фінансування Державного фонду регіонального розвитку на 3,3 млрд грн. (з 9,1 млрд грн. запропонованих урядом до 5,8 млрд. грн. і проекті бюджету доопрацьованого до другого читання). Натомість у версії проекту бюджету до другого читання з’явилися сім нових субвенцій інвестиційного характеру на загальну суму в 7,5 млрд грн Варто зазначити, що проекти, які фінансуються за рахунок Державного фонду регіонального розвитку мають більш регламентований відбір. Серед іншого, законодавство вимагає від таких проектів проведення конкурсного відбору, співфінансування за рахунок місцевих бюджетів, узгодження з регіональними програмами розвитку, моніторингу. Згідно Бюджетного кодексу України, розподіл обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку між регіонами здійснюється із врахуванням чисельності населення регіону (80%) та рівня соціально-економічного розвитку регіонів(20%). В той же час цілі окремих субвенцій визначаються з центру та не гарантовано узгоджені з іншими інвестиційними програмами та субвенціями.

4. Обсяг фінансування житлових субсидій не збільшився – 55 млрд грн.

Незважаючи на підвищення тарифів обсяг житлових субсидій залишився на рівні 55,1 млрд грн. Зважаючи на заплановане зростання тарифів на газ, це означатиме скорочення кількості отримувачів як через зміни в порядку надання субсидій так і через зростання доходів населення. Варто зазначити, що на відміну від попереднього проекту, окремим рядком зафіксована сума пільг та субсидій, що має бути сплачена в готівковій формі – 20 млрд грн. для забезпечення трьох етапної монетизації субсидій. Щоправда ефект від монетизації субсидій може виявитись обмеженим через брак лічильників. Як відомо, що розмір платіжки за тепло визначає не стільки ціна гігакалорії, скільки обсяг споживання, який вимірюється лише лічильником (індивідуальним чи хоча б загальнобудинковим).

5. Дефіцит Пенсійного фонду не скоротився.

Трансферти Пенсійному фонду збільшились на 1 млрд грн. до 167,5 млрд грн. Таким чином дефіцит Пенсійного фонду наступного року може зрости майже на 2 в.п. – до 42%. Запровадження накопичувальної системи відкладається, натомість в проекті бюджету закладається планова індексація пенсій за формулою 50% росту цін + 50% росту фонду оплати праці. Загалом від нової індексації виграють пенсіонери з великим стажем та високою зарплатою. Судячи зі статистики, цього року інфляція буде не менша як 12%, а номінальна зарплата зросте приблизно на 26%, тобто відсоток підвищення становитиме приблизно 19% (12/2+26/2). Витрати очікуються значні: індексація пенсій за новими правилами торкнеться 10 млн осіб. Мабуть тому, уряд прийняв новий порядок, який збільшує термін погашення середньострокових позик Пенсійного фонду перед казначейством до року.