Коротка історія про те, як великі платники податків бюджет держави наповнювали

Корпорації – основа формування доходів бюджету. Справді?

Нещодавно Державна податкова служба України оприлюднила рейтинг лідерів бізнесу зі сплати податків. За підсумком І півріччя 2019 року ТОП-100 найбільших платників податків перерахували до зведеного бюджету України 121.6 млрд грн, або майже чверть (24,1%) усіх його податкових надходжень. При цьому, 75.2 млрд. грн, або 15% усіх податків і зборів, нагромаджених у зведеному бюджеті України, – заслуга першої десятки рейтингу. Тобто, де-юре великі платники податків виступають тим наріжним каменем української економіки, який забезпечує державу фінансовими ресурсами. «Ціна держави» з’ясувала, чи так це де-факто?

Як виявилось, 41% від загальної суми податків і зборів, сплачених сотнею найбільших платників, були непрямі податки. Тобто, ті податки (ПДВ, акциз), які є надбавкою до ціни товару чи послуги, і які фактично сплачують кінцеві споживачі (у переважній більшості випадків – фізичні особи) при купівлі товарів і послуг. Продавці ж (рідше – виробники) виступають лише своєрідним посередником між громадянами та бюджетом, оскільки саме вони перераховують відповідні суми непрямих податків до бюджету. Тож у дійсності за великими корпораціями-платниками податків стоять пересічні громадяни, які і формують значну частину доходів зведеного бюджету. Також слід врахувати, що сплачений платником податків ПДВ не завжди потрапляє до державної скарбниці, оскільки може бути відшкодований компаніями з державного бюджету.

Хто і скільки непрямих податків перерахував до бюджету?

У І півріччі 2019 року до зведеного бюджету України з вироблених в Україні товарів надійшло 35.0 млрд грн ПДВ (з урахуванням бюджетного відшкодування), з яких 98.8% забезпечили 100 найбільших платників податків, та 31,8 млрд грн акцизного податку, з яких 47.9% припадає на ТОП-100 платників податків.

На першу ж десятку найбільших платників податків, яку формують компанії добувної галузі, грошового посередництва, транспорту, виробництва електроенергії та виробництва тютюнових виробів, припадає 47.3% усіх непрямих податків (з вироблених в Україні товарів) нагромаджених у зведеному бюджеті України. Середня ж частка непрямих податків (ПДВ і акцизу) в загальній сумі сплачених ними податків і зборів становила 47.2% (без врахування тих компаній, інформацію про які не оприлюднено). При цьому, вона доволі сильно варіювала між компаніями-платниками податків: від 27% в АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до майже 100% в ПрАТ «А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ «В.А.Т. ПРИЛУКИ». Цілком логічно також припустити, що саме акциз і ПДВ становлять основу сплачених податків виробниками тютюнових виробів ПрАТ «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» і ПАТ «ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА», які входять до першої десятки рейтингу. На такі міркування наштовхують наведені дані про структуру сплачених податків і зборів ПрАТ «А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ «В.А.Т. ПРИЛУКИ» (7 місце в рейтингу) та ТОВ «ВИННИКІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА» (45 місце). У кожного з них частка непрямих податків перевищувала 99% загальної суми сплачених ними податків. Зважаючи на це, роль непрямих податків в структурі загальних податкових надходженнях ТОП -10 найбільших платників податків виглядає ще вагомішою.

Таким чином, небезпідставно можна стверджувати, що майже половину загальної суми доходів бюджету, отриманої від десяти найбільших компаній-платників податків і зборів, фактично забезпечили пересічні громадяни при розрахунках за природний газ, електроенергію, залізничні перевезення та цигарки. Тож пропіарені заслуги корпорацій в наповненні бюджетів різних рівнів виглядають не такими вже й однозначними.