13-та програма співпраці з МВФ: інтенсивна терапія в умовах війни та шанс на відновлення у повоєнний період

Наприкінці березня Україна разом з МВФ підписала чергову програму розширеного фінансування, якою передбачено виділення $15.6 млрд. Докладний розбір від CASE Україна.

Це вже 13-та програма за 30 років співпраці між Україною та МВФ. Попередня, 12-та, яка стартувала наприкінці 2022 року і розраховувалась на 4 місяці, була моніторинговою, тобто підготовчою, яка не передбачала отримання коштів і мала допомогти нашому уряду підготуватись до підписання «великої» програми.

Унікальність програми. Дана програма є в значній мірі унікальною, адже МВФ переглянув власні політики і відкрив масштабну кредитну лінію для країни, яка знаходиться в стані війни і для якої вкрай важко побудувати макропрогноз через високу невизначеність у майбутньому. Крім того ця програма є найбільшою за обсягом фінансування, адже з початку співпраці з МВФ (за 30 років) Україна отримала всього 37 млрд дол.

Цілі програми. Програма в цілому буде спрямована на забезпечення фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності, сприяння економічному відновленню а також забезпечення довготривалого економічного зростання в післявоєнному періоді. Якщо ж говорити більш простою мовою, то програма має дозволити Україні вижити під час війни та у повоєнний період створити умови для відбудови та вступу в ЄС. Наскільки нам вдасться виконати ці цілі – питання поки риторичне.

Куди підуть гроші. Кошти, отримані від МВФ, традиційно будуть спрямовані на підтримку платіжного балансу та валютного курсу. Власне, саме на ці (і тільки на ці) цілі спрямовується фінансова підтримка МВФ. Втім, тут важливим є той факт, що співпраця з МВФ відкриває можливості для залучення коштів від інших донорів та партнерів, для яких фонд є своєрідним «лакмусовим» папірцем навіть за умови повномасштабної війни. Тому співпраця з МВФ має відкрити доступ до значно більшого обсягу фінансування (115 млрд дол).

Два етапи. Програма передбачає два етапи, які умовно можна назвати «воєнним» та «повоєнним». Розподіл на етапи обумовлюється високим рівнем невизначеності в Україні.

На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 рр, увага буде зосереджена на:

– забезпеченні стійкого бюджету у 2023 році, збільшенні мобілізації доходів, у тому числі шляхом уникнення нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження,

-підтримці стабільного зниження інфляції і стабільніного обмінного курсу, у тому числі шляхом підтримки відповідних валютних резервів,

– сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, у тому числі шляхом підготовки глибшої оцінки стану банківського сектора та подальшого сприяння незалежності центрального банку.

Українська влада також зобов’язується підтримувати та продовжувати реформи для зміцнення системи управління та боротьби з корупцією. Перший транш вже був отриманий 3 квітня і становив 2.7 млрд дол.

Другий етап програми (до 2027-го року) зосередить увагу на структурних реформах, пов’язаних з післявоєнною відбудовою та вступом в ЄС. Зокрема, очікується, що Україна повернеться до гнучкого обмінного курсу, таргетування інфляції та середньострокового бюджетного планування.

Два сценарії. МВФ заклав у меморандумі два сценарії ймовірного розвитку подій, які лягли в основну розрахунків, – базовий та негативний. Ключова відмінність – прогноз закінчення війни. За базовим сценарієм, гаряча фаза закінчитись у першій половині 2024 року, за негативним – у 2025-му. Базовий сценарій описаний більш детально, а от негативний – в загальних рисах з огляду на складність прогнозування. Базовий сценарій передбачає збереження роботи «зернового коридору» пртягом року, слабкий врожай, зниження цін на зерно та падіння потужностей в металургії. На поточний рік прогнозується 20% інфляцій, прирість ВВП від – 3 до +1%.

Негативний сценарій передбачає падіння ВВП в поточному і наступному роках, посилення інфляційних процесів, більшу девальвацію гривні, подальше руйнування інфрастуктури через бойові дії, неповернення українців з-за кордону через безпекові ризики, проблеми з фінансуванням боргу.

Під які вимоги дають гроші. Зобов’язання, які бере на себе Україна, будуть суттєвими та масштабними. Не те, щоб було щось принципово нове, сфера політик в цілому вже звична. Певна специфіка може бути пов’язана з структурними реформами, пов’язаними з очікуваним вступом до ЄС. Однак обставини, в яких прийдеться виконувати ці вимоги є і будуть ще складнішими з огляду на війну і невизначеність, яку вона спричиняє.

Перший етап містить 19 «структурних маяків», які треба досягнути до червня 2024-го. При цьому, 17 маяків мають бути досягнутим до кінця поточного року. 10 структурних маяків належать до фіскального сектору (саме до нього прикута основна увага МВФ на «воєнному» етапі програми), 4 маяки – антикорупційний сектор, 3 – з фінансового та по одному в монетарному та енергетичному секторах.

Нижче структурні маяки структуровано по мірі необхідності їх виконання:

Кінець квітня:

Прийняти зміни до держбюджету на 2023 рік

Кінець травня:

Подати до парламенту законопроєкт для відновлення та посилення статті 52 Бюджетного кодексу для мінімізації одноразових змін до бюджету
Подати до парламенту законопроєкт для відновлення дії статей Бюджетного кодексу, які встановлюють ліміти на видачу державних гарантій із чіткими критеріями для них
Внести зміни до Бюджетного кодексу та відповідної нормативки для підвищення прозорості та підзвітності спеціальних рахунків та консолідації їх у межах спеціального фонду державного бюджету
Підготувати план дій, у тому числі для усунення недоліків, виявлених під час опитування платників податків, як внесок у дорожню карту Стратегії національних доходів

До кінця червня:

Підготувати законопроєкт про податкову політику та адміністрування
Підготувати стратегію для переходу до гнучкого обмінного курсу, полегшення валютного контролю та таргетування інфляції

До кінця липня:

Передати пакет акцій Оператора газотранспортних систем України напряму Міністерству енергетики та прийняти новий статут
Ухвалити закон про відновлення декларацій про майно державних службовців, які не брали безпосередньої участі в мобілізації та військових діях, і відновити функції НАЗК щодо їх перевірки

До кінця вересня:

Оновити та опублікувати середньострокову стратегію управління боргом
Внести зміни до Закону про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, щоб посилити перевірку політично відомих осіб відповідно до стандартів FATF
Представити в бюджетній декларації на 2024 рік прогнози для основних категорій надходжень, видатків і джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 роки, а також звіт про фіскальні ризики державних підприємств у сфері енергетики та критичної інфраструктури.
Посилити банківське управління та нагляд. Для цього НБУ має 1) відокремити підрозділ пов’язаних осіб від банківського нагляду; 2) створити «наглядові комісії» як консультативний орган для Наглядового комітету; 3) відновити планові перевірки як для банківських, так і для небанківських установ.

До кінця жовтня

Спростити систему декларування активів шляхом зв’язку з іншими базами даних і реєстрами .

До кінця грудня 2023 року:

Затвердити Національну стратегію доходів
Переглянути поточні процедури управління державними інвестиціями та розробити дорожню карту заходів з єдиним підходом для відбору на конкурсній основі та прозорими критеріями відбору. Міністерству фінансів надали більші повноваження, включаючи чітку контрольну роль на різних етапах циклу інвестиційного проєкту.
Ухвалити законодавство для посилення інституційної автономії САП.

До кінця березня 2024 року:

Нацбанк має підготувати рамочну схему оздоровлення банків у консультаціях з ФГВФО та МВФ

До кінця червня 2024 року:

Нацбанк має впровадити методологію оцінки наглядових ризиків у фінсекторі.

Структурні маяки це далеко не всі зобов’язання, які бере на себе Україна. Власне всі вимоги виписані в 61 пунктах розділу «Макроекономічні та структурні політики на 2023-2027 рік.» Ми наведемо лиш деякі зобов’язання, які взяла на себе Україна, однак плануємо деталізувати в наступних дописах.

Фіскальна політики. Ключовою ідеєю в сфері фіскальної політики має стати створення Національної стратегію доходів (НСД), яку уряд має розробити до кінця поточного року. Вона має стати важливим елементом плану довгострокового економічного зростання України.

НСД включатиме перегляд спрощеного режиму оподаткування, інституційне зміцнення податкової та митної служб, приведення ПДВ і акцизів у відповідність до норм ЄС, посилення антикорупційних заходів, податкову реформу, яка забезпечить створення умов для повоєнного відновлення», реорганізацію БЕБ.

Щодо близької перспективи – ніяких пільг, які можуть зумовити скорочення надходжень до держбюджету-2023. З 2 липня потрібно скасувати пільги, які були введені після початку війни. Це може призведе до скасування можливості для ФОПів ІІІ групи та юросіб сплачувати єдиний податок за ставкою 2% від суми доходу; скасування можливості для платників І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок; відновлення документальних перевірок; відновлення штрафів за порушення податкового законодавства; акцизи та ПДВ на пальне повернуться на довоєнний рівень з липня 2023-го.

Також планується відновлення середньострокового бюджетного планування, яке намагались імплементувати до початку «великої війни». План має бути підготований на 2026 -2028 роки.

Монетарна та валютна політики.

Уряд має відмовитись від фінансування видатків бюджету за рахунок емісії. Також ми маємо обмежити непрямі форми емісійного фінансування Нацбанку. Наразі зберігатиметься фіксований валютний курс, який добре себе проявив в минулому році, однак НБУ поступово готуватиме повернення до гнучкого курсу та таргетування інфляції Також НБУ стимулюватиме конкуренцію між банками за строкові депозити, щоб підвищити привабливість гривневих активів. Ймовірно відбудеться посилення резервних вимог до банків. Також не слід очікувати виплат нерезидентам за ОВДП, строк обігу яких закінчився через можливий відтік валюти. Кабмін планує збільшити обсяги випуску ОВДП на первинному ринку, як мінімум, для покриття поточних виплат за цими паперами. Для покриття тимчасового дефіциту держбюджету НБУ та Мінфін на початку серпня 2023 року запровадять механізм короткострокових авансів.

Соціалка. Соцвиплати мають бути захищеними (встановлено нижню межу видатків держбюджету на соцпрограми в наступні роки), а от тарифи на газ та електроенергію поступово підвищать. Втім, вразливі домогосподарства можуть розраховувати на субсидії, які мають стати ефективнішими та дієвішими.

Банки. В банківському секторі маємо чимало зобов’язань. Серед першочергових – до кінця цього року треба провести детальну діагностику банків, а до середини 2023 року НБУ маж підготувати план дій щодо врегулювання проблемних активів. Також уряд має узгоджувати питання націоналізації банків із МВФ.

Антикорупційна політика. Традиційно, значна увага МВФ зосереджена на боротьбі з корупцією. Основні зобов’язання України в цій сфері зафіксовані в «структурних маяках» і мають бути виконані в цьому році. Зокрема, до кінця липня 2023 року має бути ухвалений закон, який відновлює обов’язкове подання майнових декларацій для державних діячів та їх перевірку НАЗК. НАБУ та САП отримають повний доступ до таких декларацій. До жовтня 2023 року має бути прийнятий закон з жорсткішими правилами перевірки політично значущих осіб відповідно до стандартів FATF. До кінця 2023 року потрібно удосконалити відбір керівника та ключових посадових осіб САП та механізм підзвітності її керівництва.

Також слід очікувати посилення контролю за розподілом коштів. Зокрема будуть змінені правила видачі державних гарантій, а видатки зі спецрахунків в НБУ для збору пожертв від фіз та юросіб будуть розглядатись як бюджетні програми спецфонду держбюджету.