Державний борг: Коли варто хвилюватися?

Державний борг у багатих країнах злетів між 2007 та 2012 роками, збільшившись у середньому від 53% ВВП до приблизно 80% ВВП. Деякі люди вважають це проблемою та кажуть, що уряди повинні робити все можливе, щоб скоротити його. Проте МВФ у своєму новому дослідженні запропонував альтернативну точку зору, згідно з якою погашення боргу (або «зміцнення даху, коли світить сонце», як висловився Джордж Осборн, міністр фінансів Великобританії) не є найрозумнішим підходом.

Економісти МВФ вважають, що, якщо б країни могли сьогодні вибирати між високим та невисоким боргом, то, за інших рівних умов, вони вибрали б (і повинні були б вибрати) невисокий. Зрештою, коли борги є високими, урядам доводиться вдаватися до підвищення податків, щоб їх обслуговувати. Це є тягарем для економіки.

Проте, коли уряд все ж стикається з високим борговим навантаженням, постає питання, що краще: запровадити режим економії, щоб розрахуватися з кредиторами, чи скористатися з низьких відсоткових ставок, вигідних для інвестування? Відповідь залежить від обсягу «фіскального простору», який є в уряду. «Фіскальний простір» – це відстань від показника відношення боргу до ВВП до «верхньої межі» (обрахованої Moody’s, рейтинговим агентством), вище якої вже виникає загроза дефолту. За цим показником, країни можна поділити на наступні групи:

• У безпеці (зелений)
• Потрібна обережність (жовтий)
• Під значною загрозою (помаранчевий)
• Під дуже серйозною загрозою (червоний).

Це надійний показник того, наскільки урядові фінанси вразливі до шоку.

Тих країн, у яких немає резерву (у червоній або помаранчевій зоні на діаграмі), дослідження МВФ не стосується: їм необхідно вжити заходів, щоб зменшити свої борги. Але для тих країн, що лідирують у зеленій зоні (серед яких США є зіркою, а Великобританія – дещо граничним випадком), аналіз МВФ має чітке повідомлення: не варто хвилюватися через борги.

Для цих країн, як стверджують знавці, негативні наслідки від підвищення податків або скорочення корисних витрат для зниження рівня боргу перевищують будь-які вигоди. Для країн, що перебувають у зеленій зоні, автори наводять приклад країни, що зменшила свій борг від 120% ВВП до 100% ВВП. Вони підрахували, що втрати від підвищення податків (наприклад, від того, що через високі податкові ставки стало невигідно працювати) у десять разів більші за вигоди (від зниження ризику дефолту).

Що натомість повинні робити такі країни? Найкращим варіантом, як свідчить документ, є просто дозволити економічному зростанню відбуватися.

У довгостроковій перспективі, якщо економіка зростатиме швидше, ніж борг, розмір боргу по відношенню до ВВП знизиться.

Аналіз співробітників МВФ є спрощеним; вони набагато більше переймаються довгостроковою динамікою, ніж впливом запозичень на зростання в короткостроковій перспективі (що часто може бути більш важливим питанням для урядів, обмежених виборчим циклом). Але це корисне нагадування, що високий державний борг не повинен обов’язково спричиняти паніку. Дійсно, як показувало попереднє дослідження МВФ, динаміка відношень боргу до ВВП може означати більше, ніж його загальний рівень. Часто плюси та мінуси запозичень для інвестування недооцінюються. Можливо, урядам варто більш обмірковано подивитися на дах перед тим, як поспішати його ремонтувати.